Неофіційний переклад для навчальних цілей. Юридично обов'язковим є лише польський текст, опублікований у Dziennik Ustaw — відкрити польський оригінал. Джерело: Закон від 20 червня 1997 р. – Prawo o ruchu drogowym (Закон про дорожній рух), зведений текст Канцелярії Сейму.
Ст. 100f.
1. Створюється центральний реєстр власників паркувальних карт, зазначених у ст. 8, який далі називається «реєстром».
2. Реєстр веде міністр, відповідальний за інформатизацію, в інформаційно-телекомунікаційній системі. У розумінні цього закону цей міністр є розпорядником даних та інформації, зібраних у реєстрі.
Ст. 100g.
1. У реєстрі збираються такі дані:
1) номер карти;
2) дата видачі карти;
3) дата закінчення строку дії карти;
4) позначення комісії, голова якої видав карту;
5) ім'я та прізвище, номер PESEL особи з інвалідністю, якій видано карту, а в разі особи, яка не має номера PESEL - серія, номер і назва документа, що підтверджує особу, та назва держави, яка видала цей документ;
6) дата смерті;
7) назва та адреса, а також ідентифікаційний номер REGON закладу, якому видано карту, марка, модель і реєстраційний номер транспортного засобу, водій якого має право користуватися картою - у разі карт, виданих закладу, зазначеному у ст. 8 ч. 3a п. 3;
8) дата і причина втрати чинності карти;
9) статус карти;
10) ідентифікатор особи або суб'єкта, який вносить до реєстру або змінює дані.
2. Дані, зазначені в ч. 1 п. 1-5, 7 і 8, а також інформацію про настання обставин, зазначених у ст. 8 ч. 5e п. 2 і 3, передає до реєстру повітова комісія у справах встановлення інвалідності, голова якої видав карту.
3. Дані, зазначені в ч. 1 п. 9 і 10, доповнюються автоматично інформаційно-телекомунікаційною системою, що обслуговує реєстр.
4. Повітова комісія у справах встановлення інвалідності вносить дані до реєстру під час виконання дії, що зумовлює необхідність передачі даних до реєстру, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує завдання, які виконує цей суб'єкт.
5. Дані, які збираються в реєстрі, передаються до нього з реєстрів PESEL, REGON, TERYT, центрального реєстру транспортних засобів і центрального реєстру водіїв, якщо вони в цих реєстрах збираються.
6. Міністр, відповідальний за інформатизацію, може визначити постановою порядок і строки передачі даних між реєстром та реєстрами PESEL, REGON і TERYT, центральним реєстром транспортних засобів і центральним реєстром водіїв, з урахуванням потреби забезпечення безперебійного руху даних між реєстром та іншими реєстрами й обліками, правильності та актуальності зібраних даних, а також необхідності забезпечення захисту персональних даних.
8. Дані, зазначені в ч. 1, видаляються з реєстру після закінчення 3 років з дня втрати чинності карти.
Ст. 100h.
1. З метою внесення даних до реєстру повітовим комісіям у справах встановлення інвалідності забезпечується доступ до даних, зібраних у реєстрі.
2. Внесення даних до реєстру відбувається шляхом отримання даних, зібраних у реєстрі, їх перевірки, зокрема на підставі наявних документів або даних, та внесення до реєстру нових даних. У разі розбіжностей між даними та даними, що містяться в реєстрі PESEL або REGON, вирішальними є дані, зібрані в цих реєстрах.
2a. У разі внесення до реєстру даних щодо нового суб'єкта ці дані отримуються з реєстру PESEL, REGON, центрального реєстру транспортних засобів та центрального реєстру водіїв, якщо вони в них збираються. У разі розбіжностей між даними та даними, що містяться в реєстрі PESEL або REGON, вирішальними є дані, зібрані в цих реєстрах.
3. Інформаційно-телекомунікаційна система, що обслуговує реєстр, генерує повідомлення про:
1) внесення даних до реєстру - у разі правильного внесення нових даних до реєстру, що є рівнозначним виконанню обов'язку внесення даних до реєстру;
2) невнесення даних до реєстру - у разі, коли нові дані не були внесені до реєстру і необхідне їх повторне внесення з метою виконання обов'язку внесення даних до реєстру.
4. Міністр, відповідальний за інформатизацію, визначить постановою:
1) обсяг даних, до яких забезпечується доступ повітовим комісіям у справах встановлення інвалідності, з огляду на правильність виконання ними завдань, що випливають з цього закону;
2) технічні та якісні вимоги щодо даних, які вносяться до реєстру, а також спосіб їх внесення, з огляду на забезпечення високої якості даних, які передаються до реєстру, та його референційний характер.
Ст. 100i.
1. Суб'єкт, який виявить невідповідність даних, зібраних у реєстрі, з'ясовує цю невідповідність в обсязі даних, які він зобов'язаний передавати на підставі закону, і вносить дані до реєстру на засадах, визначених у ст. 100h.
2. У разі, коли з'ясувати невідповідність неможливо, суб'єкт, зазначений у ч. 1, невідкладно повідомляє про невідповідність розпорядника даних та інформації, зібраних у реєстрі, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує реєстр, або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує завдання, які виконує цей суб'єкт.
3. З метою з'ясування невідповідності розпорядник даних та інформації, зібраних у реєстрі, невідкладно повідомляє за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує реєстр, про невідповідність суб'єкта, який вніс дані, яких стосується невідповідність, у разі:
1) виявлення невідповідності розпорядником даних та інформації, зібраних у реєстрі;
2) зазначеному в ч. 2.
4. Суб'єкт, зазначений у ч. 1 і 3, з'ясовує цю невідповідність, зокрема на підставі наявних документів або даних.
5. Суб'єкт, зазначений у ч. 1 і 3, невідкладно інформує за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує реєстр, або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує завдання, які виконує цей суб'єкт, розпорядника даних та інформації, зібраних у реєстрі, про з'ясування цієї невідповідності, у разі:
1) внесення правильних даних до реєстру за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує реєстр, або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, що обслуговує завдання, які виконує суб'єкт, що вносить дані;
2) встановлення, що внесені до реєстру дані є правильними;
3) встановлення неможливості усунення невідповідності, із зазначенням обґрунтування.
6. Внесення до реєстру даних, щодо яких виявлено невідповідність, зазначену в ч. 2, вимагає попереднього з'ясування цієї невідповідності.
7. Розпорядник даних та інформації, зібраних у реєстрі, дасть можливість внести дані до реєстру без попереднього з'ясування невідповідності, якщо це необхідно для виконання завдань, що випливають з окремих положень і виконуються суб'єктами, зобов'язаними вносити дані до реєстру у строки, що випливають із законодавчих положень.
8. Міністр, відповідальний за інформатизацію, визначить постановою спосіб і порядок з'ясування невідповідності даних, зібраних у центральному реєстрі власників паркувальних карт, суб'єктами, які їх передають, з огляду на необхідність забезпечення повноти та правильності даних у реєстрі, забезпечення своєчасного виконання адміністративних процесів, пов'язаних з реєстром, та їх безпеки.
Ст. 100j.
У разі неможливості внесення даних до реєстру, спричиненої причинами, незалежними від суб'єкта, внесення даних здійснюється невідкладно, не пізніше ніж у строк 2 робочих днів з дня, у який виник обов'язок їх внесення.
Ст. 100k.
1. Дані, зібрані в реєстрі, надаються, якщо це необхідно для виконання їхніх законних завдань, таким суб'єктам:
1) Поліції;
2) Інспекції дорожнього транспорту;
3) Військовій жандармерії;
4) Прикордонній службі;
5) старостам;
6) муніципальним вартам (міським);
7) повітовим комісіям у справах встановлення інвалідності.
2. Дані, зібрані в реєстрі, надаються на обґрунтовану заяву заінтересованого суб'єкта, подану в паперовій або в електронній формі, посвідчену з використанням механізмів, визначених у ст. 20a ч. 1 закону від 17 лютого 2005 р. про інформатизацію діяльності суб'єктів, які виконують публічні завдання.
3. Міністр, відповідальний за інформатизацію, може дати згоду рішенням на надання даних, зібраних у реєстрі, суб'єктам, зазначеним у ч. 1, або їхнім організаційним підрозділам за допомогою пристроїв телепередачі даних, без необхідності подання письмової заяви, якщо вони одночасно відповідають таким умовам:
1) мають пристрої, що дають змогу зафіксувати в системі, хто, коли, з якою метою та які дані отримав;
2) мають технічні й організаційні засоби захисту, що унеможливлюють використання даних не відповідно до мети їх отримання;
3) це обґрунтовано специфікою або обсягом виконуваних завдань чи здійснюваної діяльності.