Неофіційний переклад для навчальних цілей. Юридично обов'язковим є лише польський текст, опублікований у Dziennik Ustaw — відкрити польський оригінал. Джерело: Закон від 20 червня 1997 р. – Prawo o ruchu drogowym (Закон про дорожній рух), зведений текст Канцелярії Сейму.
Ст. 38.
1. Водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та надавати на вимогу уповноваженого органу документи, які вимагаються для даного виду транспортного засобу або водія:
1) документ, що підтверджує право на керування транспортним засобом, інший ніж видане в країні посвідчення водія, дозвіл на керування трамваєм або тимчасове електронне посвідчення водія, про яке йдеться у ст. 4 ч. 1a закону від 5 січня 2011 р. про осіб, які керують транспортними засобами, якщо водій не має виданого в країні посвідчення водія, дозволу на керування трамваєм або тимчасового електронного посвідчення водія;
2) (скасовано)
3) (скасовано)
3a) довідку про проведений технічний огляд з позитивним результатом у частині оснащення транспортного засобу алкогольним блокуванням у випадку, про який йдеться у ст. 13 ч. 5 п. 7 закону від 5 січня 2011 р. про осіб, які керують транспортними засобами;
3b) протокол останнього дорожнього технічного контролю, якщо такий проводився - у разі транспортного засобу категорії M2, M3, N2 і N3, причепа категорії O3 і O4 та колісного трактора категорії T1b, T2b, T3b, T4.1b, T4.2b, T4.3b і T5, який використовується на дорозі загального користування для здійснення комерційного перевезення речей;
4) дозвіл, про який йдеться у ст. 106 ч. 1 п. 5 закону від 5 січня 2011 р. про осіб, які керують транспортними засобами;
4a) документ, що підтверджує калібрування алкогольного блокування, виданий виробником пристрою або його уповноваженим представником;
4b) квитанцію про вилучення:
a) посвідчення водія або дозволу на керування трамваєм,
b) реєстраційного свідоцтва або тимчасового дозволу,
c) професійного реєстраційного свідоцтва - у період, у якому воно дає право керувати транспортним засобом або використовувати його;
4c) картку кваліфікації водія, якщо вона вимагається;
4d) витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи відповідної польської спортивної спілки у розумінні положень закону від 25 червня 2010 р. про спорт (Dz. U. z 2023 r. poz. 2048), що містить інформацію про наявність ліцензії автомобільного спорту, виданої цією спілкою, у разі керування легковим автомобілем, призначеним для спортивних змагань;
4e) книжку спортивного автомобіля, видану відповідною польською спортивною спілкою у розумінні положень закону від 25 червня 2010 р. про спорт, у разі легкового автомобіля, призначеного для спортивних змагань;
5) інші документи, якщо такий обов'язок випливає з окремого закону.
2. Водій транспортного засобу, зареєстрованого за кордоном, який бере участь у русі на території Республіки Польща, зобов'язаний мати при собі та надавати на вимогу уповноваженого органу документи, про які йдеться у ч. 1 п. 1 і 3a-5, а також документ, що підтверджує допуск транспортного засобу до руху, і документ, що підтверджує укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, або доказ сплати внеску за це страхування.
2a. У випадку, про який йдеться у ч. 2, щодо транспортного засобу категорії M2, M3, N2 і N3, причепа категорії O3 і O4 та колісного трактора категорії T1b, T2b, T3b, T4.1b, T4.2b, T4.3b і T5, який використовується на дорозі загального користування для здійснення комерційного перевезення речей, водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та надавати на вимогу уповноваженого органу також документ, що підтверджує проведення технічного огляду, який містить щонайменше:
1) номер VIN або номер кузова, шасі чи рами транспортного засобу;
2) реєстраційний номер і країну реєстрації транспортного засобу;
3) місце і дату проведеного технічного огляду;
4) виявлені несправності та їх категорії;
5) результат технічного огляду;
6) поточний строк дії технічного огляду;
7) назву контрольного органу або станції технічного огляду та підпис чи обліковий номер діагноста, який проводив технічний огляд.
2b. Обов'язок, про який йдеться у ч. 2a, не стосується водія нового транспортного засобу в період від дня його першої реєстрації за кордоном до дня строку першого періодичного технічного огляду.
2c. Водій транспортного засобу, про який йдеться у ст. 73 ч. 3, зобов'язаний мати при собі та надавати на вимогу уповноваженого органу документи, про які йдеться у ч. 1 п. 1, 4 і 5, а також документ, що підтверджує допуск транспортного засобу до руху.
3. У разі виконання транспортним засобом тестової поїздки з використанням професійного реєстраційного свідоцтва та професійних реєстраційних номерних знаків (знака) уповноважений суб'єкт, про який йдеться у ст. 80s ч. 2, або його працівник, з урахуванням ст. 80w ч. 3, зобов'язаний мати при собі та надавати на вимогу уповноваженого органу документ, що підтверджує допуск транспортного засобу до руху.
Ст. 39.
1. Водій автомобільного транспортного засобу та особа, яку перевозять таким транспортним засобом, оснащеним ременями безпеки, зобов'язані користуватися цими ременями під час їзди, із застереженням ч. 3, 3b і 3c.
2. Обов'язок користуватися ременями безпеки не стосується:
1) особи, яка має лікарську довідку про протипоказання до використання ременів безпеки;
2) жінки з видимою вагітністю;
3) водія таксі під час перевезення пасажира;
4) інструктора або екзаменатора під час навчання чи екзаменування;
5) поліцейського, працівника Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розвідки, Служби військової контррозвідки, Служби військової розвідки, Центрального антикорупційного бюро, Прикордонної служби, Митно-податкової служби і Пенітенціарної служби, військовослужбовця Збройних Сил Республіки Польща - під час перевезення затриманої особи (осіб);
6) працівника Служби охорони держави під час виконання службових дій;
6a) військовослужбовця Військової жандармерії під час виконання охоронних дій;
7) медичної команди під час надання медичної допомоги;
8) інкасатора під час перевезення грошових цінностей;
9) хворої особи або особи з інвалідністю, яку перевозять на носилках чи в інвалідному візку;
10) дитини у віці до 3 років, яку перевозять транспортним засобом категорії M2 і M3;
11) дитини, яку перевозять на засадах, передбачених у ст. 2 ч. 2 закону від 20 червня 1992 р. про права на пільгові поїздки засобами публічного колективного транспорту (Dz. U. z 2024 r. poz. 380).
2a. Водій транспортного засобу категорії M2 і M3, про які йдеться у додатку № 2 до закону, оснащеного ременями безпеки, зобов'язаний поінформувати осіб, яких перевозять транспортним засобом, про обов'язок користуватися цими ременями під час їзди, якщо вони не були поінформовані про цей обов'язок:
1) особою, яка знаходиться в транспортному засобі та керує групою, яку перевозять, або
2) за допомогою аудіовізуального пристрою, або
3) за допомогою знака, розміщеного у видимий спосіб біля кожного сидячого місця, який відповідає зразку, визначеному в додатку до директиви Ради від 16 грудня 1991 р. щодо обов'язкового застосування ременів безпеки та дитячих утримуючих систем у транспортних засобах (91/671/EWG) (Dz. Urz. WE L 373 z 31.12.1991, str. 26, z późn. zm.; Dz. Urz. UE Polskie wydanie specjalne, rozdz. 7, t. 1, str. 353, z późn. zm.), яка далі називається «директивою № 91/671/EWG».
3. У транспортному засобі категорії M1, N1, N2 і N3, про які йдеться у додатку № 2 до закону, оснащеному ременями безпеки або дитячими утримуючими системами, дитину, яка має менше 150 cm зросту, перевозять, за винятком випадку, про який йдеться у ч. 3b, у дитячому кріслі безпеки або іншій дитячій утримуючій системі, що відповідає:
1) масі та зросту дитини, а також
2) відповідним технічним умовам, визначеним у положеннях Європейського Союзу або в регламентах ЄЕК ООН щодо дитячих утримуючих систем у транспортному засобі.
3a. Дитячі крісла безпеки та інші дитячі утримуючі системи встановлюють у транспортному засобі відповідно до рекомендацій виробника пристрою, які вказують, у який спосіб пристрій може бути безпечно застосований.
3b. Дозволяється перевезення в транспортному засобі категорії M1, N1, N2 і N3, про які йдеться у додатку № 2 до закону, на задньому сидінні транспортного засобу дитини, яка має щонайменше 135 cm зросту, утримуваної за допомогою ременів безпеки, у випадках, коли з огляду на масу і зріст дитини неможливо забезпечити дитяче крісло безпеки або іншу дитячу утримуючу систему, що відповідає умовам, про які йдеться у ч. 3.
3c. Дозволяється перевезення в транспортному засобі категорії M1 і N1, про які йдеться у додатку № 2 до закону, на задньому сидінні транспортного засобу третьої дитини у віці щонайменше 3 років, утримуваної за допомогою ременів безпеки, у випадку, коли двоє дітей перевозяться в дитячих кріслах безпеки або інших дитячих утримуючих системах, встановлених на задніх сидіннях транспортного засобу, і немає можливості встановити третє дитяче крісло безпеки або іншу дитячу утримуючу систему.
4. Положення ч. 3 не стосується перевезення дитини:
1) таксі;
2) спеціалізованим засобом санітарного транспорту, про який йдеться у ст. 36 ч. 2 закону від 8 вересня 2006 р. про Державну екстрену медичну допомогу (Dz. U. z 2024 r. poz. 652);
3) транспортним засобом Поліції, Прикордонної служби або муніципальної (міської) варти;
4) яка має лікарську довідку про протипоказання до перевезення в дитячому кріслі безпеки або іншій дитячій утримуючій системі.
5. Лікарські довідки, про які йдеться у ч. 2 п. 1 і ч. 4 п. 4, містять:
1) ім'я та прізвище;
2) обліковий номер Загальної електронної системи обліку населення (PESEL), а у разі особи, яка не має номера PESEL - серію, номер і назву документа, що підтверджує особу, та назву держави, яка видала цей документ;
3) строк дії;
4) графічний знак, що відповідає зразку, визначеному у ст. 5 директиви № 91/671/EWG.
6. Міністр, відповідальний за справи охорони здоров'я, у погодженні з міністром, відповідальним за транспорт, визначить шляхом постанови зразки лікарських довідок, про які йдеться у ч. 2 п. 1 і ч. 4 п. 4, керуючись положеннями Європейського Союзу щодо обов'язкового застосування ременів безпеки та дитячих утримуючих систем у транспортних засобах і маючи на увазі потребу уніфікації застосовуваних документів.
Ст. 40.
1. Водій мотоцикла, квадроцикла або мопеда та особа, яку перевозять такими транспортними засобами, зобов'язані використовувати під час їзди захисні шоломи, що відповідають належним технічним умовам.
2. Положення ч. 1 не застосовується до мотоциклів, заводськи оснащених ременями безпеки.
3. Положення ч. 1 не застосовується до квадроциклів, заводськи оснащених закритим кузовом і ременями безпеки.
Ст. 41.
Особа, яка виконує роботи або інші дії на дорозі, зобов'язана використовувати у видимий для інших учасників дорожнього руху спосіб світлоповертальні елементи, що відповідають належним технічним умовам.
Ст. 42.
Незряча особа під час самостійного руху по дорозі зобов'язана нести білу палицю у видимий для інших учасників дорожнього руху спосіб.
Ст. 43.
1. Дитина у віці до 7 років може користуватися дорогою тільки під опікою особи, яка досягла віку щонайменше 10 років. Це не стосується житлової зони.
Ст. 44.
1. Водій транспортного засобу у разі участі в дорожньо-транспортній пригоді зобов'язаний:
1) зупинити транспортний засіб, не створюючи при цьому загрози безпеці дорожнього руху;
2) вжити відповідних заходів для забезпечення безпеки руху в місці пригоди;
3) негайно усунути транспортний засіб з місця пригоди, щоб він не створював загрози або не перешкоджав рухові, якщо немає загиблих або поранених;
4) надати свої персональні дані, персональні дані власника або володільця транспортного засобу та дані щодо страхової компанії, з якою укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності, на вимогу особи, яка бере участь у пригоді.
2. Якщо в пригоді є загиблий або поранений, водій транспортного засобу зобов'язаний, крім того:
1) надати необхідну допомогу потерпілим у пригоді та викликати команду екстреної медичної допомоги і Поліцію;
2) не вчиняти дій, які могли б ускладнити встановлення перебігу пригоди;
2a) до часу прибуття на місце пригоди Поліції та проведення його огляду з метою встановлення вмісту алкоголю в організмі або наявності засобу, що діє подібно до алкоголю, утримуватися від споживання алкоголю та засобів, що діють подібно до алкоголю;
3) залишатися на місці пригоди, а якщо викликання команди екстреної медичної допомоги або Поліції вимагає відходу - негайно повернутися на це місце.
3. Положення ч. 1 і 2 застосовуються відповідно до інших осіб, які беруть участь у пригоді.
Ст. 45.
1) керування транспортним засобом, ведення колони пішоходів, їзда верхи або прогін тварин особі у стані нетверезості, у стані після вживання алкоголю або засобу, що діє подібно до алкоголю;
2) буксирування транспортного засобу, яким керує особа, про яку йдеться у п. 1;
3) відчинення дверей транспортного засобу, залишання відчинених дверей або висадка без упевненості в тому, що це не спричинить загрози безпеці руху або його ускладнення;
4) використання дороги або окремих її частин у спосіб, що не відповідає призначенню, якщо детальні положення не встановлюють іншого;
5) в'їзд на смугу між проїзними частинами;
6) залишання на дорозі предметів, які могли б загрожувати безпеці руху; якщо ж їх усунення неможливе, їх слід позначити у видимий вдень і вночі спосіб;
7) розміщення на дорозі або поблизу неї пристроїв, що випромінюють або відбивають світло у спосіб, який засліплює чи вводить в оману учасників дорожнього руху;
8) самовільне розміщення або включення чи усунення або виключення дорожніх знаків і сигналів, а також попереджувально-захисних або контрольних пристроїв на дорозі, як і зміна їх положення чи їх затуляння;
9) засмічення або забруднення дороги;
10) самовільне розміщення на дорозі будь-яких знаків, надписів або символів.
2. Водієві транспортного засобу забороняється:
1) користуватися під час їзди телефоном, який вимагає тримання слухавки або мікрофона в руці;
2) перевозити особу, про яку йдеться у ч. 1 п. 1, на велосипеді чи мопеді або мотоциклі, якщо вона не перевозиться в боковому візку;
3) перевозити пасажира у спосіб, що не відповідає ст. 39, 40 або 63 ч. 1;
4) перевозити в дитячому кріслі безпеки або іншій дитячій утримуючій системі дитину, яка сидить спиною до напрямку руху, на передньому сидінні автомобільного транспортного засобу, оснащеного подушкою безпеки для пасажира, яка є активною під час перевезення дитини;
5) перевозити дитину у віці до 3 років у транспортному засобі категорії M1, N1, N2 і N3, про які йдеться у додатку № 2 до закону, не оснащеному ременями безпеки та дитячим кріслом безпеки або ременями безпеки та іншою дитячою утримуючою системою;
6) перевозити на передньому сидінні автомобільного транспортного засобу, поза дитячим кріслом безпеки або іншою дитячою утримуючою системою, дитину, яка має менше 150 cm зросту.
Ст. 46.
1. Зупинка і стоянка транспортного засобу дозволені тільки в місці та в умовах, у яких він з достатньої відстані видимий для інших водіїв і не створює загрози безпеці дорожнього руху або його ускладнення.
2. Водій транспортного засобу, зупиняючи транспортний засіб на проїзній частині, зобов'язаний поставити його якнайближче до її краю та паралельно до неї.
3. Під час стоянки на дорозі поза населеним пунктом транспортний засіб повинен знаходитися, якщо це тільки можливо, поза проїзною частиною.
4. Водій транспортного засобу зобов'язаний застосовувати спосіб зупинки або стоянки, вказаний дорожніми знаками.
5. Водій транспортного засобу зобов'язаний під час стоянки забезпечити транспортний засіб від можливості його запуску сторонньою особою та вжити інших заходів обережності, необхідних для уникнення пригоди.
Ст. 47.
1. Допускається зупинка або стоянка на пішохідній доріжці колесами одного боку або передньої осі автомобільного транспортного засобу з дозволеною повною масою, що не перевищує 2,5 т, за умови що:
1) на даній ділянці проїзної частини не діє заборона зупинки або стоянки;
2) ширина тротуару становить не менше 1,5 м і це не ускладнить рух пішоходів;
3) транспортний засіб, розміщений передньою оссю на пішохідній доріжці, не перешкоджає рухові транспортних засобів на проїзній частині.
2. Допускається, за додержання умов, визначених у ч. 1 п. 1 і 2, зупинка або стоянка на пішохідній доріжці біля краю проїзної частини цілого легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда або велосипедного візка. Інший транспортний засіб з дозволеною повною масою, що не перевищує 2,5 т, може бути повністю розміщений на пішохідній доріжці тільки в місці, позначеному відповідними дорожніми знаками.
3. Допускається стоянка велосипеда, електросамоката або пристрою особистого пересування на пішохідній доріжці в призначеному для цього місці, а за відсутності такого місця - якнайближче до зовнішнього краю пішохідної доріжки, найбільш віддаленого від проїзної частини, та паралельно до цього краю, за додержання умов, визначених у ч. 1 п. 2.
Ст. 47a.
Водій транспортного засобу в тунелі під час зупинки, що випливає з умов або правил дорожнього руху, зобов'язаний зберігати відстань до попереднього транспортного засобу не менше 5 м.
Ст. 49.
1. Забороняється зупинка транспортного засобу:
1) на залізничному переїзді, на трамвайному переїзді, на перехресті, а також на відстані менше 10 м від переїзду або перехрестя;
2) на пішохідному переході, на велосипедному переїзді, а також на відстані менше 10 м перед цим переходом або переїздом; на двосторонній дорозі з двома смугами руху ця заборона діє також за цим переходом або переїздом;
3) у тунелі, на мосту або на віадуку;
4) на проїзній частині вздовж суцільної лінії, а також поблизу її крайніх точок, якщо це змусило б інших водіїв багатослідних транспортних засобів наїжджати на цю лінію;
5) на проїзній частині поряд з перервною лінією, що позначає край проїзної частини, а також на проїзній частині та на узбіччі поряд із суцільною лінією, що позначає край проїзної частини;
6) на відстані менше 10 м від лицьової сторони дорожнього знака або сигналу, якщо вони були б затулені транспортним засобом;
7) на проїзній частині біля її лівого краю, за винятком зупинки або стоянки транспортного засобу в населеному пункті на односторонній дорозі або на двосторонній проїзній частині з незначним рухом;
8) на смузі між проїзними частинами;
9) на відстані менше 15 м від стовпчика або таблички, що позначає зупинку, а на зупинці із заїзною кишенею - на всій її довжині;
10) на відстані менше 15 м від крайніх точок острівця, якщо проїзна частина з правого його боку має тільки одну смугу руху;
11) на доріжці для пішоходів і велосипедистів, велосипедній доріжці, велосипедній смузі, а також у велосипедному шлюзі, за винятком велосипеда.
1) у місці, що ускладнює в'їзд або виїзд, зокрема до і з воріт, гаража, парковки або стоянкової ніші;
2) у місці, що ускладнює доступ до іншого правильно припаркованого транспортного засобу або виїзд цього транспортного засобу;
3) перед і за залізничним переїздом, з обох боків дороги, на ділянці від залізничного переїзду до вказівного стовпчика з однією рискою;
4) у житловій зоні в іншому місці, ніж призначене для цього;
5) у населеному пункті - транспортного засобу або складу транспортних засобів з дозволеною повною масою, що перевищує 16 т, або з довжиною, що перевищує 12 м, поза призначеними для цього парковками.
3. Забороняється зупинка або стоянка транспортного засобу на автомагістралі або швидкісній дорозі в іншому місці, ніж призначене для цього. Якщо транспортний засіб втратив рухомість з технічних причин, водій транспортного засобу зобов'язаний усунути транспортний засіб з проїзної частини та попередити інших учасників дорожнього руху.
4. Заборона зупинки або стоянки транспортного засобу не стосується вимушеної зупинки транспортного засобу, що випливає з умов або правил дорожнього руху.
Ст. 50.
1. Водій транспортного засобу зобов'язаний сигналізувати стоянку механічного транспортного засобу або причепа через пошкодження чи пригоду:
1) на автомагістралі або швидкісній дорозі - у кожному випадку;
2) на решті доріг з твердим покриттям:
a) поза населеним пунктом - у разі стоянки на проїзній частині в місці, де це заборонено, а на узбіччі - якщо транспортний засіб не видимий з достатньої відстані,
b) у населеному пункті - у разі стоянки на проїзній частині в місці, де зупинка заборонена.
2. Стоянку транспортного засобу, про яку йдеться у ч. 1, слід сигналізувати таким чином:
1) на автомагістралі або швидкісній дорозі - шляхом:
a) включення аварійних світлових сигналів транспортного засобу, а якщо транспортний засіб ними не оснащений, слід включити габаритні світла,
b) розміщення попереджувального світлоповертального трикутника на відстані 100 м за транспортним засобом; цей трикутник розміщують на проїзній частині або на узбіччі, відповідно до місця втрати рухомості транспортного засобу;
2) на решті доріг:
a) поза населеним пунктом - шляхом розміщення на відстані 30-50 м за транспортним засобом попереджувального світлоповертального трикутника та включення аварійних світлових сигналів; у разі якщо транспортний засіб не оснащений аварійними світловими сигналами, слід включити габаритні світла,
b) у населеному пункті - шляхом включення аварійних світлових сигналів, а якщо транспортний засіб ними не оснащений, слід включити габаритні світла та розмістити попереджувальний світлоповертальний трикутник за транспортним засобом або на ньому, на висоті не більше 1 м.
3. Сигналізування, про яке йдеться у ч. 1 і 2, є обов'язковим протягом усього часу стоянки транспортного засобу.
Ст. 50a.
1. Транспортний засіб, залишений без реєстраційних номерних знаків, або транспортний засіб, стан якого вказує на те, що він не використовується, може бути усунений з дороги муніципальною вартою або Поліцією за кошт власника чи володільця.
2. Транспортний засіб, усунений у порядку, визначеному в ч. 1, не забраний на виклик ґміни уповноваженою особою протягом 6 місяців від дня усунення, вважається покинутим з наміром відмови від нього. Цей транспортний засіб переходить у власність ґміни в силу закону.
3. Положення ч. 2 не застосовується, якщо незабрання транспортного засобу сталося з причин, незалежних від зобов'язаної особи.
4. Положення ч. 2 застосовується відповідно, якщо протягом 6 місяців від дня усунення транспортного засобу не була встановлена особа, уповноважена на його отримання.
5. Міністр, відповідальний за внутрішні справи, керуючись принципом поваги до права власності та потребою забезпечення порядку на дорогах загального користування, визначить шляхом постанови:
1) детальний порядок, а також підрозділи та умови їх взаємодії у сфері усунення транспортних засобів без реєстраційних номерних знаків або таких, стан яких вказує на те, що вони не використовуються;
2) порядок дій щодо переходу транспортного засобу у власність ґміни.
Ст. 51.
1. Водій транспортного засобу зобов'язаний використовувати ближнє світло під час їзди в умовах нормальної прозорості повітря.
2. У період від світанку до смеркання в умовах нормальної прозорості повітря водій транспортного засобу може замість ближнього світла використовувати денні ходові світла.
3. У період від смеркання до світанку на неосвітлених дорогах водій транспортного засобу може замість ближнього світла або разом з ним використовувати дальнє світло, якщо цим не засліпить інших водіїв або пішоходів, які рухаються в колоні. Водій транспортного засобу, використовуючи дальнє світло, зобов'язаний переключити його на ближнє світло у разі наближення:
1) транспортного засобу, що наближається назустріч, при цьому якщо один з водіїв вимкнув дальнє світло - другий зобов'язаний зробити те саме;
2) до транспортного засобу, що рухається попереду, якщо водій може бути засліплений;
3) рейкового транспортного засобу або засобу водного сполучення, якщо вони рухаються на такій відстані, що існує можливість засліплення водіїв цих транспортних засобів.
5. На звивистій дорозі, позначеній відповідними дорожніми знаками, водій транспортного засобу може використовувати передні протитуманні світла від смеркання до світанку, а також в умовах нормальної прозорості повітря.
6. Положення ч. 1-3 не застосовуються до водія транспортного засобу, який не оснащений ближнім, дальнім світлом або денними ходовими світлами. Водій такого транспортного засобу в період від смеркання до світанку або в тунелі зобов'язаний використовувати світлові прилади, що становлять обов'язкове оснащення транспортного засобу.
7. Положення ч. 1-5 застосовуються відповідно під час зупинки транспортного засобу, що випливає з умов або правил дорожнього руху. Якщо зупинка триває понад 1 хвилину, допускається виключення зовнішніх світлових приладів транспортного засобу, якщо на тій самій смузі руху, перед цим транспортним засобом і за ним, стоять інші транспортні засоби.
Ст. 52.
1. Водій механічного або рейкового транспортного засобу в умовах недостатньої видимості, під час зупинки, що не випливає з умов руху або правил дорожнього руху, а також під час стоянки, зобов'язаний використовувати передні та задні габаритні світла або стоянкові світла. У транспортному засобі, не з'єднаному з причепом, а також у складі транспортних засобів довжиною, що не перевищує 6 м, допускається включення стоянкових світел лише з боку середини проїзної частини.
2. Під час зупинки або стоянки в місці, освітленому в ступені, що забезпечує видимість транспортного засобу, або в місці, що знаходиться поза проїзною частиною та узбіччям, усі світлові прилади транспортного засобу можуть бути виключені. Це положення не стосується рейкового транспортного засобу, а також транспортного засобу, на якому знаходиться пристрій або вантаж, що виступає за межі транспортного засобу та вимагає позначення окремими світловими приладами.
3. Світло, що освітлює придорожні предмети (прожектор-шукач), може бути включене тільки під час зупинки або стоянки, за умови що воно не засліпить інших учасників дорожнього руху. Це обмеження не стосується оперативного транспортного засобу.
Ст. 53.
1. Оперативним транспортним засобом у дорожньому русі може бути автомобільний транспортний засіб або сільськогосподарський трактор:
1) підрозділів протипожежної охорони;
2) команди екстреної медичної допомоги;
3) Поліції;
4) підрозділу хімічного порятунку;
5) Прикордонної служби;
5a) Бюро внутрішнього нагляду;
6) Агентства внутрішньої безпеки;
7) Агентства розвідки;
7a) Центрального антикорупційного бюро;
7b) Служби військової контррозвідки;
7c) Служби військової розвідки;
8) Збройних Сил Республіки Польща;
9) Пенітенціарної служби;
10) Служби охорони держави;
10a) (скасовано)
10b) (скасовано)
10c) муніципальних (міських) варт;
10d) суб'єктів, уповноважених виконувати гірський порятунок;
10e) Служби національного парку;
10f) суб'єктів, уповноважених виконувати водний порятунок;
10g) Національної податкової адміністрації, який використовується Митно-податковою службою;
11) Інспекції дорожнього транспорту;
12) підрозділу, не зазначеного в п. 1-11, якщо він використовується у зв'язку з рятуванням життя або здоров'я людини - на підставі дозволу міністра, відповідального за внутрішні справи.
1a. Міністр, відповідальний за внутрішні справи, констатує втрату чинності дозволу, про який йдеться у ч. 1 п. 12, коли припиняться обставини, що обґрунтовують використання транспортного засобу як оперативного.
2. Водій оперативного транспортного засобу може, за умови додержання особливої обережності, не додержуватися правил про рух транспортних засобів, зупинку і стоянку, а також дорожніх знаків і сигналів тільки в разі, коли:
1) бере участь:
a) в акції, пов'язаній з рятуванням життя, здоров'я людини або майна, чи з необхідністю забезпечення безпеки або громадського порядку, або
b) у проїзді колони оперативних транспортних засобів,
c) у виконанні завдань, пов'язаних безпосередньо із забезпеченням безпеки осіб, які займають керівні державні посади, яким на підставі окремих положень надається охорона;
2) транспортний засіб подає одночасно світловий і звуковий сигнали; після зупинки транспортного засобу використання звукового сигналу не вимагається;
3) у транспортному засобі включене дальнє або ближнє світло.
3. Водій оперативного транспортного засобу зобов'язаний додержуватися вказівок і сигналів, що подаються особами, які керують рухом або уповноважені на його контроль.
4. Міністр, відповідальний за внутрішні справи, враховуючи зокрема необхідність забезпечення порядку, справності та безпеки дорожнього руху, визначить шляхом постанови обставини, за яких оперативні транспортні засоби використовуються в колонах.
Ст. 53a.
Допускається рух транспортного засобу команди екстреної медичної допомоги по виділених управителем дороги смугах руху для автобусів.
Ст. 54.
1. Транспортний засіб, що виконує на дорозі прибиральні, ремонтні або модернізаційні роботи, повинен подавати жовті проблискові сигнали.
2. Водій транспортного засобу, про який йдеться у ч. 1, може, за умови додержання особливої обережності, не додержуватися правил про обов'язок їзди по проїзній частині або біля її правого краю, а також про зупинку і стоянку, з тим що:
1) на односторонній проїзній частині, а також поза населеним пунктом, під час очищення дороги від снігу, допускається також їзда біля лівого краю проїзної частини;
2) їзда по пішохідній доріжці допускається тільки за додержання безпеки пішоходів.
2a. Водій транспортного засобу, про який йдеться у ч. 1, може користуватися автомагістраллю або швидкісною дорогою навіть тоді, коли цей транспортний засіб не є автомобільним транспортним засобом або його конструкція унеможливлює розвинення швидкості щонайменше 40 км/год.
3. Транспортний засіб, який з огляду на конструкцію, вантаж або нетипову поведінку на дорозі може загрожувати безпеці дорожнього руху, повинен подавати жовті проблискові сигнали.
4. Забороняється, із застереженням ст. 31 ч. 1 п. 5, використання жовтих проблискових сигналів для інших цілей, ніж визначені в ч. 1 і 3.
Ст. 55.
1. Транспортний засіб для навчання водінню або проведення державного екзамену позначають квадратною табличкою синього кольору з білою літерою «L», розміщеною на транспортному засобі. В умовах недостатньої видимості табличка, розміщена на транспортному засобі, за винятком таблички на мотоциклі, повинна бути освітлена. Табличка, якою позначений мотоцикл, повинна бути виготовлена зі світлоповертального матеріалу.
2. Під час керування транспортним засобом для навчання водінню особою, іншою ніж особа, яка клопоче про право на керування транспортним засобом, табличка, про яку йдеться у ч. 1, повинна бути затулена або складена.
3. Водій транспортного засобу, проїжджаючи поряд з транспортним засобом, про який йдеться у ч. 1, або їдучи за ним, зобов'язаний додержуватися особливої обережності.
Ст. 57.
1. Транспортний засіб, що перевозить організовану групу дітей або молоді у віці до 18 років, позначають спереду і позаду квадратними табличками жовтого кольору із символом дітей чорного кольору. В умовах недостатньої видимості таблички повинні бути освітлені, якщо вони не виготовлені зі світлоповертального матеріалу. Водій цього транспортного засобу зобов'язаний включити аварійні світлові сигнали під час входу або виходу дітей чи молоді.
2. Водій транспортного засобу, об'їжджаючи транспортний засіб, про який йдеться у ч. 1, зобов'язаний під час входу або виходу дітей чи молоді додержуватися особливої обережності і в разі потреби зупинитися.
3. Забороняється позначати транспортний засіб табличками, про які йдеться у ч. 1, у час, коли дітей або молодь не перевозять.
Ст. 57a.
1. Водій шкільного автобуса під час входу або виходу дітей зобов'язаний включити аварійні світлові сигнали.
2. Водій транспортного засобу, проїжджаючи поряд зі шкільним автобусом, зобов'язаний додержуватися особливої обережності.
3. Якщо шкільний автобус перевозить інших осіб або не перевозить жодних осіб, таблички з надписом «шкільний автобус» повинні бути зняті, затулені або складені.
Ст. 58.
1. Транспортний засіб, конструктивно призначений для перевезення осіб з інвалідністю, позначають спереду і позаду табличками синього кольору з міжнародним символом інвалідного візка білого кольору. Ці таблички повинні бути виготовлені зі світлоповертального матеріалу. Водій цього транспортного засобу зобов'язаний включити аварійні світлові сигнали під час входу або виходу особи з інвалідністю.
2. Водій транспортного засобу, об'їжджаючи транспортний засіб, про який йдеться у ч. 1, зобов'язаний під час входу або виходу особи з інвалідністю додержуватися особливої обережності і в разі потреби зупинитися.
Ст. 59.
1. Транспортний засіб, зареєстрований у Республіці Польща, який має використовуватися в міжнародному русі, повинен бути позначений знаком з літерами «PL».
2. Транспортний засіб, зареєстрований за кордоном, який бере участь у русі на території Республіки Польща, повинен бути позначений знаком, що визначає державу, у якій він зареєстрований.
3. Обов'язок, про який йдеться у ч. 1 і 2, вважається виконаним, якщо на реєстраційному номерному знаку розміщено знак, що визначає державу, у якій транспортний засіб був зареєстрований.
Ст. 60.
1) використання транспортного засобу у спосіб, що загрожує безпеці особи, яка знаходиться в транспортному засобі або поза ним;
2) затуляння світлових приладів і сигналізаційних пристроїв, реєстраційних номерних знаків або інших необхідних табличок чи знаків, які повинні бути видимими;
3) оздоблення реєстраційних номерних знаків, а також розміщення спереду або позаду транспортного засобу знаків, надписів чи предметів, які обмежують читабельність цих знаків;
3a) розміщення на транспортному засобі реєстраційних номерних знаків (знака) в іншому місці, ніж конструктивно призначене для цього;
3b) розміщення на транспортному засобі однорядних зменшених реєстраційних номерних знаків, якщо транспортний засіб не має зменшених розмірів місця, конструктивно призначеного для розміщення реєстраційного номерного знака;
4) розміщення на транспортному засобі знака, що визначає іншу державу, ніж та, у якій транспортний засіб був зареєстрований.
1a. Утримання реєстраційних номерних знаків (знака) та інших необхідних позначень транспортного засобу в належному стані, а також забезпечення їх читабельності є обов'язком водія транспортного засобу.
1) відходити від транспортного засобу, коли двигун працює;
2) використовувати транспортний засіб у спосіб, що спричиняє незручності, пов'язані з надмірною емісією вихлопних газів у довкілля або надмірним шумом;
3) залишати працюючий двигун під час стоянки в населеному пункті; це не стосується транспортного засобу, що виконує роботи на дорозі;
4) тягнути за транспортним засобом особу, яка керує електросамокатом або пристроєм особистого пересування, особу, яка рухається за допомогою засобу для пересування, особу на санках або іншому подібному пристрої, тварину чи вантаж;
5) використовувати шини з розміщеними в них стаціонарно протиковзними елементами.
3. Використання протиковзних ланцюгів на шинах дозволене тільки на дорозі, покритій снігом.
4. Заборона, про яку йдеться у ч. 2 п. 5, не застосовується до:
1) автомобільних транспортних засобів, які беруть участь у зимових ралі та зимових гонках за згодою управителя дороги, висловленою в порядку, визначеному в ст. 65a ч. 3 п. 7a;
2) велосипедів.
5. Забороняється керувати механічним транспортним засобом або мопедом у спосіб:
1) що спричиняє умисне ковзання коліс (дрифт);
2) що спричиняє умисну втрату контакту з покриттям хоча б одного з коліс транспортного засобу; це не стосується коліс на підйомних осях у транспортних засобах категорії N2, N3 і M3.
Ст. 61.
1. Вантаж не може спричиняти перевищення дозволеної повної маси або дозволеної вантажопідйомності транспортного засобу.
2. Вантаж на транспортному засобі розміщують у такий спосіб, щоб він:
1) не спричиняв перевищення дозволених навантажень осей транспортного засобу на дорогу;
2) не порушував стійкості транспортного засобу;
3) не ускладнював керування транспортним засобом;
4) не обмежував видимості дороги та не затуляв світлових приладів, сигналізаційних пристроїв, реєстраційних номерних знаків або інших табличок чи знаків, якими оснащений транспортний засіб.
3. Вантаж, розміщений на транспортному засобі, повинен бути забезпечений від зміни положення або спричинення надмірного шуму. Він не може мати відразливого вигляду або виділяти відразливого запаху.
4. Пристрої, що служать для кріплення вантажу, повинні бути забезпечені від послаблення, вільного звисання або падіння під час їзди.
5. Сипкий вантаж може бути розміщений тільки в герметичному вантажному кузові, забезпеченому додатково відповідними завісами, що унеможливлюють висипання вантажу на дорогу.
6. Вантаж, що виступає за площини обрису транспортного засобу, може бути розміщений на ньому тільки за додержання таких умов:
1) вантаж, що виступає за бокові площини обрису транспортного засобу, може бути розміщений тільки в такий спосіб, щоб загальна ширина транспортного засобу з вантажем не перевищувала 2,55 м, а за ширини транспортного засобу 2,55 м не перевищувала 3 м, однак за умови розміщення вантажу так, щоб з одного боку він не виступав на відстань, більшу ніж 23 cm;
2) вантаж не може виступати позаду транспортного засобу на відстань, більшу ніж 2 м від задньої площини обрису транспортного засобу або складу транспортних засобів; у разі стійкового причепа цю відстань обчислюють від осі причепа;
3) вантаж не може виступати спереду транспортного засобу на відстань, більшу ніж 0,5 м від передньої площини обрису і більшу ніж 1,5 м від сидіння для водія.
7. При перевезенні довгого дерева допускається виступання вантажу позаду за стійковий причіп на відстань не більше 5 м.
8. Вантаж, що виступає за передню або бокові площини обрису транспортного засобу, повинен бути позначений. Це стосується також вантажу, що виступає за задню площину обрису транспортного засобу на відстань, більшу ніж 0,5 м.
9. Установлюється таке позначення вантажу:
1) вантаж, що виступає спереду транспортного засобу, позначають прапорцем оранжевого кольору або двома білими і двома червоними смугами так, щоб вони були видимі з боків і спереду транспортного засобу, а в період недостатньої видимості, крім того, білим світлом, розміщеним на найбільш виступаючій вперед частині вантажу;
2) вантаж, що виступає з боку транспортного засобу, позначають прапорцем оранжевого кольору розмірами щонайменше 50 x 50 cm, розміщеним біля найбільш виступаючого краю вантажу, а крім того, в період недостатньої видимості - білим світлоповертальним світлом, спрямованим уперед, а також червоним світлом і червоним світлоповертальним світлом, спрямованим назад; ці світла не повинні знаходитися на відстані, більшій ніж 40 cm від найбільш виступаючого краю вантажу; якщо довжина вантажу, що виступає з боку, виміряна вздовж транспортного засобу, перевищує 3 м, то прапорець і світла розміщують відповідно біля передньої та задньої частини вантажу;
3) вантаж, що виступає позаду транспортного засобу, позначають білими і червоними смугами, розміщеними безпосередньо на вантажі або на щитку на його задній площині, чи на підвішеному на кінці вантажу геометричному тілі (напр., конусі, піраміді); видима позаду загальна площа смуг повинна становити щонайменше 1000 cm2, при цьому не може бути менше ніж по дві смуги кожного кольору; крім того, в період недостатньої видимості на найбільш виступаючому назад краю вантажу розміщують червоне світло і червоне світлоповертальне світло; при перевезенні довгого дерева замість позначення білими і червоними смугами допускається позначення кінця вантажу прапорцем або щитком оранжевого кольору;
4) вантаж, що виступає позаду легкового автомобіля або причепа, який тягне легковий автомобіль, може бути позначений прапорцем червоного кольору розмірами щонайменше 50 x 50 cm, розміщеним біля найбільш виступаючого краю вантажу.
10. Висота транспортного засобу з вантажем не може перевищувати 4 м.
15. При перевезенні дерева його фактичну масу встановлюють як добуток об'єму вантажу і нормативної щільності, встановленої для даної породи дерева.
16. Міністр, відповідальний за справи довкілля, і міністр, відповідальний за справи економіки, у погодженні з міністром, відповідальним за транспорт, визначать шляхом постанови щільність дерева, враховуючи зокрема породи дерева, що мають застосування в промисловості та будівництві, його вид і форму, у якій воно перевозиться, маючи на увазі потребу встановлення маси перевезеного дерева з метою уникнення перевищення навантажень осей транспортних засобів та обмеження негативного впливу на технічний стан доріг.
17. Міністр, відповідальний за транспорт, може визначити шляхом постанови спосіб перевезення вантажу, маючи на увазі спосіб його розміщення і вплив кріплення вантажу на транспортному засобі, а також забезпечення безпеки дорожнього руху та охорону довкілля.
Ст. 62.
1. Фактична повна маса причепа, який тягне:
1) легковий автомобіль, вантажний автомобіль з дозволеною повною масою, що не перевищує 3,5 т, або автобус - не може перевищувати фактичної повної маси тягнучого транспортного засобу;
2) вантажний автомобіль з дозволеною повною масою, що перевищує 3,5 т - не може перевищувати фактичної повної маси цього автомобіля, збільшеної на 40 %;
3) мотоцикл або мопед - не може перевищувати власної маси мотоцикла або мопеда, однак не може перевищувати 100 kg.
2. Положення ч. 1 не стосується напівпричепів.
3. Положення ч. 1 і 2 не стосуються транспортних засобів Збройних Сил Республіки Польща, Поліції, Прикордонної служби, а також підрозділів протипожежної охорони.
4. Склад транспортних засобів може складатися щонайбільше з 3 транспортних засобів, а склад, який тягне механічний транспортний засіб, інший ніж сільськогосподарський трактор або тихохідний транспортний засіб - з 2 транспортних засобів.
4a. Довжина складу з 2 транспортних засобів не може перевищувати 18,75 м, а з 3 транспортних засобів - 22 м, за винятком складу транспортних засобів, що складається з:
1) автомобільного транспортного засобу і напівпричепа, довжина яких не може перевищувати 16,5 м;
2) мотоцикла і причепа, мопеда і причепа, велосипеда і причепа, велосипедного візка і причепа, довжина якого не може перевищувати 4 м.
4b. Проїзд складу транспортних засобів:
1) що складається з кількості транспортних засобів, більшої ніж визначена в ч. 4, вимагає дозволу, про який йдеться у ст. 64d;
2) з довжиною, більшою ніж визначена в ч. 4a, вимагає дозволу, про який йдеться відповідно у ст. 64c або ст. 64d.
5. Довжини складів транспортних засобів, визначені в ч. 4a, не стосуються трамваїв.
Ст. 63.
1. Перевезення осіб може здійснюватися тільки транспортним засобом, призначеним або пристосованим для цього. Кількість перевезених осіб не може перевищувати кількості місць, визначених у реєстраційному свідоцтві, із застереженням ч. 4. У транспортному засобі, який не підлягає реєстрації, кількість перевезених осіб випливає з конструктивного призначення транспортного засобу.
2. Допускається перевезення осіб вантажним автомобілем поза кабіною водія, за умови що:
1) транспортний засіб відповідає необхідним технічним умовам для перевезення осіб;
2) особи не знаходяться між вантажем і кабіною водія;
3) особи перевозяться на сидячих місцях;
4) транспортний засіб не перевищує швидкості 50 км/год.
3. Забороняється перевезення осіб у причепі, з тим що допускається перевезення:
1) дітей до шкіл або дитячих садків і назад у причепі, пристосованому до перевезення осіб, який тягне сільськогосподарський трактор;
2) інкасаторів, робочих бригад та осіб, які виконують вантажні роботи, у причепі, який тягне сільськогосподарський трактор, за умови, що:
a) кількість перевезених осіб не перевищує 5,
b) особи, які стоять, тримаються за поручні,
c) особи не знаходяться між вантажем і передньою стінкою причепа,
d) швидкість складу транспортних засобів не перевищує 20 км/год;
3) осіб у причепі (причепах) туристичного поїзда за умови, що ці особи перевозяться виключно на сидячих місцях;
4) дітей у причепі, конструктивно пристосованому до перевезення осіб, який тягне велосипед або велосипедний візок.
4. Положення ч. 1-3 не застосовуються до перевезення транспортними засобами Збройних Сил Республіки Польща, Поліції, Прикордонної служби, Пенітенціарної служби, а також підрозділів протипожежної охорони.
5. Водієві механічного транспортного засобу, який перевозить особу, забороняється курити тютюн або споживати їжу під час їзди. Це не стосується водія вантажного автомобіля, який перевозить особу в кабіні водія, і водія легкового автомобіля, за винятком таксі.
6. Міністр національної оборони визначить шляхом постанови умови перевезення осіб транспортними засобами Збройних Сил Республіки Польща, маючи на увазі безпеку перевезених осіб.
7. Міністр, відповідальний за внутрішні справи, і Міністр юстиції визначать шляхом постанови умови перевезення осіб транспортними засобами Поліції, Прикордонної служби, Пенітенціарної служби, а також підрозділів протипожежної охорони, маючи на увазі безпеку перевезених осіб.
Ст. 64.
1. Рух ненормативного транспортного засобу дозволений за умови:
1) отримання дозволу на проїзд ненормативного транспортного засобу відповідної категорії, який видається шляхом адміністративного рішення відповідним органом, а у разі ненормативного транспортного засобу, що належить Збройним Силам Республіки Польща - за умови отримання військового дозволу на дорожній проїзд, який видається відповідним військовим органом;
2) додержання умов проїзду, визначених у дозволі, про який йдеться у п. 1;
3) пілотування проїзду ненормативного транспортного засобу на умовах і в спосіб, визначені в положеннях, виданих на підставі ст. 64i ч. 2, у тому числі необхідною кількістю транспортних засобів, оснащених і позначених відповідно до цих положень;
4) додержання особливої обережності водієм ненормативного транспортного засобу.
2. Забороняється перевезення ненормативним транспортним засобом вантажів, інших ніж неподільний вантаж, за винятком ненормативних транспортних засобів, уповноважених рухатися на підставі дозволу категорії I.
3. Розміри, маса, навантаження осей ненормативних транспортних засобів, уповноважених рухатися на підставі дозволів категорій I-V, а також дороги, по яких ці транспортні засоби можуть рухатися, визначені в таблиці, що становить додаток № 1 до закону.
4. Водій ненормативного транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та надавати уповноваженим особам дозвіл, про який йдеться у ч. 1 п. 1.
5. Орган, який видає дозвіл на проїзд ненормативного транспортного засобу, веде реєстр виданих дозволів. У реєстрі розміщують такі дані:
1) номер дозволу;
2) дату видачі дозволу;
3) категорію дозволу;
4) суб'єкта, на якого дозвіл був виданий;
5) транспортного засобу або складу транспортних засобів, якщо вони були визначені в дозволі.
Ст. 64b.
1. Дозвіл категорії I видається на проїзд негабаритного тихохідного транспортного засобу, сільськогосподарського трактора або складу транспортних засобів, що складається з тихохідного транспортного засобу чи сільськогосподарського трактора і спеціального причепа.
2. Дозвіл видається за заявою суб'єкта, який здійснює проїзд. До заяви додається документ про внесення плати за видачу дозволу.
3. Дозвіл видає староста, компетентний за місцем осідку заявника або місцем початку проїзду. Дозвіл видається після внесення плати, протягом 3 робочих днів з дня подання заяви про його видачу.
4. Дозвіл видається на строк 12 місяців із зазначенням у ньому:
1) суб'єкта, який здійснює проїзд;
2) транспортного засобу, яким здійснюватиметься проїзд.
5. До руху негабаритного транспортного засобу, про який ідеться в ч. 1, не застосовується припис ст. 64 ч. 1 п. 3.
Ст. 64c.
1. Дозволи категорій II-IV на проїзд негабаритного транспортного засобу видаються на зазначений у заяві строк: місяця, 6 місяців, 12 місяців або 24 місяців.
2. Дозвіл видається за заявою заінтересованого суб'єкта. До заяви додається документ про внесення плати за видачу дозволу.
1) компетентний за місцем осідку заявника або місцем початку проїзду староста - щодо дозволів категорії II;
2) Генеральний директор державних доріг і автомагістралей - щодо дозволів категорій III і IV.
4. Дозволи категорій II і III при в'їзді на територію Республіки Польща видає також начальник митно-податкового управління.
5. Дозвіл категорії III дає право рухатися транспортними засобами і дорогами, визначеними для дозволу категорії II.
7. Дозвіл видається після внесення плати, протягом 3 робочих днів з дня подання заяви про його видачу. У разі невидачі дозволу внесена плата повертається.
8. Дозвіл видається для суб'єкта, який здійснює проїзд, без зазначення транспортного засобу, яким проїзд буде здійснюватися.
9. Суб'єкт, який має дозвіл категорії IV і планує здійснити проїзд через міст або шляхопровід дорогами, іншими ніж державні, транспортним засобом, фактична повна маса якого є більшою за допустиму, зобов'язаний письмово повідомити компетентного для цього мосту або шляхопроводу управителя дороги про строк і маршрут запланованого проїзду, у строк 7 робочих днів до дати запланованого проїзду, при цьому 7-й день строку є останнім днем надходження повідомлення до органу.
10. Управитель дороги у випадку, про який ідеться в ч. 9, найпізніше за 3 дні до дати запланованого проїзду підтверджує прийняття повідомлення і може визначити умови проїзду через міст або шляхопровід чи заявити обґрунтоване заперечення.
11. Умови проїзду негабаритного транспортного засобу через міст або шляхопровід визначає управитель дороги, встановлюючи, залежно від потреб, обмеження руху, спосіб проїзду та пристосування об'єкта до проїзду.
12. Управитель дороги може заявити заперечення, про яке йдеться в ч. 10, якщо технічний стан мосту або шляхопроводу, яким планується проїзд негабаритного транспортного засобу, визначений на підставі приписів Будівельного права, унеможливлює здійснення цього проїзду.
13. Забороняється здійснювати проїзд через міст або шляхопровід у разі заявлення заперечення або всупереч умовам проїзду через цей об'єкт.
Ст. 64d.
1. Дозвіл категорії V на проїзд негабаритного транспортного засобу видається на одноразовий або багаторазовий проїзд дорогами загального користування у визначений час, за маршрутом, визначеним у дозволі. Дозвіл видається для транспортного засобу, рух якого, з огляду на його розміри, масу або навантаження на осі, неможливий на підставі дозволів категорій I-IV.
2. Дозвіл може бути виданий за умови, що:
1) вантаж є неподільним;
2) на проїзд отримано згоду управителя дороги, компетентного для маршруту проїзду;
3) існують можливості визначення маршруту проїзду, який забезпечує безпеку та ефективність дорожнього руху, а зокрема:
a) інтенсивність руху уможливлює безпечний проїзд негабаритного транспортного засобу,
b) технічний стан споруд, розташованих уздовж розглядуваного маршруту проїзду, визначений на підставі приписів Будівельного права, уможливлює проїзд,
c) проїзд не створює загрози технічному стану будівельних об'єктів, розташованих поблизу маршруту проїзду.
3. Дозвіл видається за заявою заінтересованого суб'єкта. До заяви додається документ про внесення плати за видачу дозволу. У разі невидачі дозволу внесена плата повертається.
4. Дозвіл видає, після узгодження з іншими управителями доріг і після внесення плати, Генеральний директор державних доріг і автомагістралей, протягом 14 робочих днів з дня подання заяви, із застереженням ч. 5. Якщо маршрут проїзду негабаритного транспортного засобу проходить в адміністративних межах міста на правах повіту і не проходить автомагістраллю або швидкісною дорогою, дозвіл видає президент міста.
5. Управитель дороги, компетентний з огляду на категорію дороги, якою планується проїзд, узгоджує маршрут проїзду протягом 7 робочих днів з дня отримання письмового запиту органу, який видає дозвіл, враховуючи умови проїзду і технічний стан дороги. У разі відсутності відповіді на запит маршрут вважається узгодженим.
6. Якщо проїзд негабаритного транспортного засобу потребує визначення обсягу пристосування дорожньої інфраструктури, розташованої на маршруті проїзду, строк видачі дозволу може бути продовжений до 30 днів, при цьому орган, який видає дозвіл, зобов'язаний повідомити про це суб'єкта, який подає заяву, протягом 7 днів з дня подання заяви.
7. Витрати, пов'язані з пристосуванням ділянок доріг до проїзду негабаритного транспортного засобу, несе суб'єкт, який здійснює цей проїзд.
8. До витрат, про які йдеться в ч. 7, зараховуються витрати на пристосування дорожньої інфраструктури на маршруті проїзду негабаритного транспортного засобу, поставки, послуги або роботи, зазначені в дозволі на проїзд негабаритного транспортного засобу, у тому числі витрати на:
1) проведення необхідних експертиз і досліджень ділянок доріг та дорожніх інженерних об'єктів;
2) підготовку необхідної проєктної та кошторисної документації;
3) тимчасове усунення обмежень дорожнього габариту;
4) виконання підсилення ділянок доріг та дорожніх інженерних об'єктів;
5) виконання захисних робіт на маршруті проїзду транспортного засобу;
6) здійснення геометричних коригувань маршруту проїзду або розташованих на ньому перехресть;
7) будівництво або пристосування місцевих об'їздів, що трапляються на маршруті проїзду транспортного засобу;
8) виконання робіт, пов'язаних із поверненням ділянок доріг до попереднього стану або стану, узгодженого з компетентним управителем дороги;
9) внесення змін в організацію руху або повернення її до попереднього стану чи стану, узгодженого з компетентним управителем дороги.
9. Дозвіл видається для суб'єкта, який здійснює проїзд негабаритним транспортним засобом, із зазначенням у ньому:
1) строку дії дозволу;
2) маршруту проїзду;
3) кількості проїздів;
4) транспортного засобу, яким здійснюватиметься проїзд;
5) умов проїзду, у тому числі обсягу пристосування дорожньої інфраструктури на маршруті проїзду;
6) способу супроводу (пілотування), якщо воно вимагається.
10. Дозвіл є дійсним протягом:
1) 14 днів - у випадку дозволу на одноразовий проїзд,
2) 30 днів - у випадку дозволу на багаторазовий проїзд - які обчислюються від дня, зазначеного в заяві про видачу дозволу.
11. Плата за видачу дозволу встановлюється згідно з формулою: On = pj + (n - 1) × 0,7 × pj, у якій окремі символи означають: - On - розмір плати за видачу дозволу, - n - кількість проїздів негабаритного транспортного засобу, - pj - ставку плати за видачу дозволу на одноразовий проїзд негабаритного транспортного засобу.
Ст. 64e.
1. Приписи ст. 64 ч. 1 п. 1 і 2 та ч. 2 і 3 і ст. 64b-64d не стосуються:
1) автобуса - щодо навантажень на осі;
2) транспортного засобу, ширина і довжина якого без вантажу не є більшими за допустимі, що перевозить вантаж на засадах, визначених у ст. 61 ч. 6, 8 і 9;
3) транспортного засобу, який бере участь у рятувальних акціях та в безпосередній ліквідації наслідків стихійних лих;
3a) транспортного засобу, який доставляє до лікарень обладнання та постачання, необхідні для боротьби з інфекціями та інфекційними хворобами, у період дії стану епідемічної загрози або стану епідемії, оголошеного на підставі закону від 5 грудня 2008 р. про запобігання та боротьбу з інфекціями та інфекційними хворобами у людей (Dz. U. z 2023 r. poz. 1284, 909 i 1938);
4) транспортного засобу управління дороги;
5) транспортного засобу Поліції, Інспекції дорожнього транспорту, Служби охорони держави, Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розвідки, Центрального антикорупційного бюро, Прикордонної служби, Пенітенціарної служби, Національної податкової адміністрації, який використовується Митно-податковою службою, а також підрозділів протипожежної охорони, що виконує завдання цих служб.
1a. У разі проїзду транспортного засобу, про який ідеться в ч. 1 п. 3a, суб'єкт, який здійснює проїзд, інформує про нього управителів доріг, компетентних для маршруту проїзду.
2. Міністр, відповідальний за транспорт, може звільнити, в порядку адміністративного рішення, від обов'язку отримання дозволу на проїзд негабаритного транспортного засобу транспортний засіб, який здійснює проїзд у рамках гуманітарної або медичної допомоги, за умови отримання на проїзд згоди управителів доріг, компетентних для маршруту проїзду.
3. Звільнення, про яке йдеться в ч. 2, видається за заявою заінтересованого суб'єкта, який здійснює проїзд, і компетентного державного, самоврядного органу або гуманітарної організації.
Ст. 64ea.
У разі здійснення проїзду негабаритним транспортним засобом на підставі дозволу, про який ідеться в ст. 64 ч. 1 п. 1, категорії іншої, ніж вимагається, або на підставі дозволу категорії V з перевищенням технічних параметрів транспортного засобу чи складу транспортних засобів, зазначених у цьому дозволі, проїзд негабаритного транспортного засобу вважається таким, що здійснюється без дозволу.
Ст. 64f.
1. Встановлюється максимальний розмір ставок плати за видачу дозволу на проїзд негабаритного транспортного засобу в:
1) категорії I - 120 zł;
2) категорії II - 2400 zł;
3) категорії III - 3600 zł;
4) категорії IV - 5800 zł;
5) категорії V на одноразовий проїзд:
a) транспортного засобу, розміри якого перевищують величини, встановлені для категорій II і III, і навантаження на осі та маса якого не є більшими за допустимі - 600 zł,
b) в інших випадках - 2000 zł.
2. Максимальні ставки плати за видачу дозволу щороку змінюються на наступний календарний рік у мірі, що відповідає середньорічному показнику цін товарів і споживчих послуг загалом, який оголошується Головою Головного статистичного управління в Офіційному віснику Республіки Польща «Monitor Polski».
3. Міністр, відповідальний за транспорт, визначить шляхом постанови розмір плати за видачу дозволу на проїзд негабаритного транспортного засобу в окремих категоріях дозволів, з урахуванням строку, на який вони будуть видаватися, витрат на видачу дозволу та ступеня впливу проїзду негабаритного транспортного засобу на дорожню інфраструктуру.
Ст. 64g.
1. Плата за видачу дозволу на проїзд негабаритного транспортного засобу передається:
1) старостою - до бюджетів відповідних одиниць територіального самоврядування, за дозволи категорій I і II;
2) начальником митно-податкового управління - до бюджету повіту, компетентного за місцем осідку начальника митно-податкового управління, за дозволи категорії II;
3) начальником митно-податкового управління і Генеральним директором державних доріг і автомагістралей - на окремий банківський рахунок Генеральної дирекції державних доріг і автомагістралей, за дозволи категорій III-V;
4) президентом міста на правах повіту - до бюджету міста, за дозволи категорії V.
2. Кошти від плати, накопичені на окремому банківському рахунку Генеральної дирекції державних доріг і автомагістралей, передаються протягом перших 2 робочих днів, що настають після тижня, в якому видано дозвіл, на рахунок Національного дорожнього фонду з призначенням на будівництво або перебудову державних доріг, дорожніх інженерних об'єктів і поромних переправ, а також на закупівлю обладнання для зважування транспортних засобів.
3. Митно-податкові управління отримують комісійну винагороду від стягнутої плати за видачу дозволу в розмірі 12 % стягнутої плати.
4. Комісійна винагорода, про яку йдеться в ч. 3, становить дохід державного бюджету.
5. Від плати за видачу дозволу митно-податкові управління відраховують комісійну винагороду, а решту плати, протягом 4 днів після закінчення кожних наступних 10 днів місяця, передають відповідно суб'єктам, зазначеним у ч. 1 п. 2 і 3.
Ст. 64h.
Міністр, відповідальний за транспорт, здійснить вибір виробника бланків дозволів на проїзд негабаритного транспортного засобу.
Ст. 64i.
1. Міністр, відповідальний за транспорт, визначить шляхом постанови:
1) умови розповсюдження бланків дозволів на проїзд негабаритного транспортного засобу,
2) спосіб і порядок видачі дозволів на проїзд негабаритного транспортного засобу,
3) умови визначення маршруту проїзду та критерії встановлення умов проїзду негабаритного транспортного засобу, у тому числі проїзду через міст або шляхопровід,
4) зразки дозволів на проїзд негабаритного транспортного засобу та зразки документів, пов'язаних з видачею цих дозволів - беручи до уваги потребу уніфікації дозволів і полегшення їх ідентифікації та ефективність розповсюдження бланків дозволів, а також необхідність забезпечення ефективності і прозорості адміністративної процедури видачі дозволів та безпеки дорожньої інфраструктури і безпеки проїзду негабаритного транспортного засобу.
2. Міністр, відповідальний за транспорт, за погодженням з міністром, відповідальним за внутрішні справи, визначить шляхом постанови детальні умови і спосіб супроводу (пілотування) негабаритних транспортних засобів, а також обладнання і позначення транспортних засобів, які здійснюють супровід, беручи до уваги потребу забезпечення розпізнаваності проїзду негабаритного транспортного засобу та безпеки дорожнього руху під час такого проїзду.
3. Міністр, відповідальний за внутрішні справи, і Міністр юстиції за погодженням з міністром, відповідальним за транспорт, визначать шляхом постанови умови руху дорогами негабаритних транспортних засобів, про які йдеться в ст. 64e ч. 1 п. 5, беручи до уваги необхідність забезпечення порядку, ефективності та безпеки дорожнього руху.
4. Міністр національної оборони визначить шляхом постанови:
1) військові органи, компетентні видавати військові дозволи на дорожні проїзди,
2) спосіб і порядок видачі військових дозволів на дорожні проїзди,
3) зразки військових дозволів на дорожні проїзди та зразки документів, пов'язаних з їх видачею,
4) спосіб організації та позначення колон транспортних засобів,
5) умови і спосіб супроводу транспортних засобів Збройних Сил Республіки Польща, а також позначення і обладнання транспортного засобу супроводу - беручи до уваги потребу уніфікації процедури видачі військових дозволів на дорожні проїзди, ефективності видачі військових дозволів на дорожній проїзд та забезпечення безпеки дорожнього руху під час проїзду транспортних засобів Збройних Сил Республіки Польща.
Ст. 65.
Спортивні змагання, ралі, перегони, перевезення осіб туристичним потягом та інші заходи, які спричиняють ускладнення в русі або вимагають особливого використання дороги, можуть відбуватися за умови забезпечення безпеки та порядку під час проведення заходу і отримання дозволу на його проведення.
Ст. 65a.
1. Організатор заходу зобов'язаний забезпечити безпеку осіб, присутніх на заході, а також порядок під час проведення заходу.
2. Організатор заходу зобов'язаний забезпечити:
1) виконання вимог, визначених зокрема у приписах будівельного права, санітарних приписах, приписах щодо протипожежної охорони та охорони довкілля;
2) службу порядку та інформаційну службу, яка вирізняється елементами одягу;
3) медичну та домедичну допомогу, пристосовану до кількості учасників заходу, а також відповідне гігієнічно-санітарне забезпечення;
4) шляхи евакуації та дороги, що уможливлюють під'їзд рятувальних служб і Поліції, Прикордонної служби та Військової жандармерії;
5) умови організації зв'язку між суб'єктами, які беруть участь у забезпеченні заходу;
6) рятувальне та протипожежне спорядження, а також засоби пожежогасіння, необхідні для забезпечення рятувально-гасильних дій;
7) у разі потреби - приміщення для служб, які керують забезпеченням заходу;
8) технічні засоби, необхідні для забезпечення заходу, а зокрема:
a) попереджувальні та інформаційні знаки або таблиці,
b) троси, стрічки або тасьми, що слугують для позначення маршруту чи місця заходу,
c) бар'єри, огорожі або перегородки, що слугують для відгородження місця заходу.
3. Організатор заходу зобов'язаний:
1) узгодити з органами, які управляють рухом на дорогах, проходження маршруту, на якому має відбутися захід;
2) взаємодіяти з Поліцією, а якщо захід відбувається у прикордонній зоні або на дорогах, що проходять через території чи прилягають до територій, які перебувають в управлінні організаційних одиниць, підпорядкованих Міністрові національної оборони або таких, що ним контролюються, чи на дорогах, прилеглих до цих територій, - відповідно з Прикордонною службою або Військовою жандармерією:
a) узгоджуючи проходження маршруту або місце заходу,
b) виконуючи вказівки щодо належного забезпечення заходу,
c) здійснюючи спільний об'їзд маршруту або місця заходу;
3) скласти план, що визначає способи забезпечення безпеки та громадського порядку під час заходу на території окремих воєводств, який охоплює:
a) перелік осіб, які входять до складу служби порядку, їх розміщення та елементи одягу, що вирізняють цих осіб,
b) письмову інструкцію, що визначає завдання служб порядку, розроблену за погодженням з Поліцією,
c) вид і кількість технічних засобів, про які йдеться в ч. 2 п. 8, та місце їх розміщення,
d) види, обсяг і спосіб рятувального забезпечення заходу, за погодженням з компетентним повітовим комендантом Державної пожежної охорони та іншими рятувальними службами, у тому числі з компетентним розпорядником одиниці в розумінні приписів закону від 8 вересня 2006 р. про Державне медичне рятівництво,
e) спосіб позначення місць, небезпечних для учасників заходу,
f) позначення транспортних засобів, які беруть участь у заході та супроводжують цей захід,
g) види дозволів, що уможливлюють пересування осіб або транспортних засобів у місцях, виключених із загального руху,
h) організацію бездротового зв'язку між організатором заходу і Поліцією під час проведення заходу,
i) спосіб інформування про обмеження в дорожньому русі, що випливають із проведення заходу, - перед заходом і під час його проведення,
j) проходження маршруту заходу та доріг, що уможливлюють під'їзд до окремих етапів заходу, якими рухатимуться легкові автомобілі, призначені для спортивних змагань, що беруть участь у заході;
4) розробити регламент і програму заходу;
5) узгодити з Поліцією, а якщо захід відбувається у прикордонній зоні або на дорогах, що проходять через території чи прилягають до територій, які перебувають в управлінні організаційних одиниць, підпорядкованих Міністрові національної оборони або таких, що ним контролюються, - відповідно з Прикордонною службою або Військовою жандармерією строки спільних зустрічей, що організовуються з метою узгодження питань, пов'язаних із забезпеченням заходу;
6) забезпечити реалізацію плану, про який ідеться в п. 3;
7) узгодити з управителем дороги площу використання дорожньої смуги, а також спосіб і строк повернення її до попереднього стану;
7a) отримати згоду управителя дороги на участь у заході автомобільних транспортних засобів, обладнаних шинами з нерухомо вмонтованими в них протиковзними елементами;
8) повідомити підприємства громадського транспорту про передбачуваний час виникнення ускладнень у дорожньому русі;
9) за розпорядженням органу, який управляє рухом на дорозі, розробити проєкт організації руху за погодженням з Поліцією;
10) надати точну інформацію щодо заходу на вимогу Поліції або інших суб'єктів, зазначених у п. 1, 2, 7 і 8, а також воєводи, компетентного за місцем проведення заходу, якщо вона необхідна для виконання їхніх завдань з метою забезпечення безпеки та громадського порядку;
11) доводити до відома громадськості інформацію про ускладнення в русі, що випливають із запланованого заходу.
4. Безпеку і порядок під час заходів забезпечує Поліція, при цьому якщо захід відбувається у прикордонній зоні або проводиться на дорогах, що проходять через території чи прилягають до територій, які перебувають в управлінні організаційних одиниць, підпорядкованих Міністрові національної оборони або таких, що ним контролюються, - відповідно у взаємодії з Прикордонною службою, Військовою жандармерією або з військовими органами порядку:
1) під час підготовки заходу - розробляючи власний план забезпечення заходу;
2) під час проведення заходу:
a) виставляючи пости керування рухом і блокади руху,
b) супроводжуючи, у разі потреби, проїзд або прохід учасників заходу,
c) організовуючи об'їзди, зумовлені проведеним заходом на дорозі;
3) після закінчення заходу - відновлюючи плавність руху на дорозі.
Ст. 65b.
1. Дозвіл, про який ідеться в ст. 65, видає в порядку адміністративного рішення, за письмовою заявою організатора заходу, далі - «заява», поданою щонайменше за 30 днів до планового строку його початку, орган, який управляє рухом на дорозі, де відбувається захід, при цьому якщо захід відбувається на дорогах, підпорядкованих кільком органам, - компетентним органом є:
1) у випадку доріг різних категорій - орган, який управляє рухом на дорозі вищої категорії;
2) у випадку доріг тієї самої категорії - орган, компетентний за місцем початку заходу.
2. Організатор заходу надсилає у строк, визначений у ч. 1, копію заяви разом з необхідними документами до:
1) компетентного за місцем початку заходу воєводського коменданта Поліції, а також
2) коменданта відділу Прикордонної служби - якщо захід відбувається у прикордонній зоні, або
3) коменданта підрозділу Військової жандармерії - якщо захід проводиться на дорогах, що проходять через території чи прилягають до територій, які перебувають в управлінні організаційних одиниць, підпорядкованих Міністрові національної оборони або таких, що ним контролюються.
3. Заява повинна містити зокрема:
1) ім'я, прізвище або найменування та адресу проживання чи осідок організатора заходу;
2) вид і назву заходу;
3) інформацію про місце і дату початку, проходження та закінчення заходу;
4) інформацію про передбачувану кількість учасників заходу;
5) перелік осіб, які представляють організатора у справах забезпечення маршруту або місця заходу на території окремих воєводств;
6) підпис організатора або його представника.
1) детальний регламент заходу, що визначає зокрема правила поведінки учасників заходу, істотні для безпеки дорожнього руху;
2) перелік осіб, відповідальних за належне проведення і забезпечення заходу на території окремих воєводств, а також у місцях початку і закінчення кожної ділянки та в місцях, що потребують особливого забезпечення;
3) програму заходу з детальним описом маршруту і зазначенням відстаней між окремими його ділянками, а також визначену у хвилинах і кілометрах програму проїзду або проходу учасників через окремі населені пункти та межі воєводств;
4) план забезпечення маршруту або місця, визначений у ст. 65a ч. 3 п. 3;
5) зобов'язання організатора повернути до попереднього стану дорожню смугу на маршруті проїзду, проходу або в місці перебування учасників заходу, а в разі пошкодження дорожньої смуги чи дорожніх пристроїв, що є наслідком заходу, - невідкладно їх відремонтувати або покрити витрати на цей ремонт;
6) письмову згоду власника лісу на проведення заходу в разі проведення його на лісових територіях.
5. Орган, про який ідеться в ч. 1, видає дозвіл після:
1) отримання висновку компетентного за місцем заходу воєводського коменданта Поліції, а у випадку заходу, що відбувається на дорогах у прикордонній зоні або на дорогах, що проходять через території чи прилягають до територій, які перебувають в управлінні організаційних одиниць, підпорядкованих Міністрові національної оборони або таких, що ним контролюються, - відповідно компетентного коменданта відділу Прикордонної служби або коменданта підрозділу Військової жандармерії; висновок вручається органу, який його запитав, протягом 14 днів з дня звернення;
2) узгодження обсягу обмеження руху і зумовлених цим умов проведення заходу з органами, які управляють рухом на дорогах, де має відбутися захід.
Ст. 65c.
Орган, який видає дозвіл, відмовляє в його видачі:
1) якщо організатор не виконує умов, визначених у ст. 65a ч. 2 і 3;
2) якщо, попри виконання умов, визначених у ст. 65a ч. 2 і 3:
a) існує небезпека загрози життю чи здоров'ю людини або майну великої вартості,
b) захід загрожує безпеці дорожнього руху, а немає можливості організувати об'їзди, які не спричиняють істотного збільшення витрат учасників дорожнього руху.
Ст. 65d.
1. Орган, який видає дозвіл, скасовує виданий дозвіл, коли існує небезпека загрози життю чи здоров'ю або майну великої вартості.
2. Орган, про який ідеться в ч. 1, може скасувати дозвіл, коли захід загрожує безпеці дорожнього руху.
3. Рішенню, про яке йдеться в ч. 1 і 2, надається режим негайного виконання.
Ст. 65e.
Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на проведення заходу видається щонайменше за 7 днів до планованого строку початку заходу.
Ст. 65g.
Орган контролю дорожнього руху може перервати захід, якщо:
1) місце, маршрут або час його проведення не відповідають умовам, визначеним у дозволі;
2) існує небезпека загрози життю чи здоров'ю людини або майну великої вартості;
3) його проведення спричиняє загрозу безпеці дорожнього руху.
Ст. 65h.
1. Приписи ст. 65-65g не стосуються процесій, паломництв та інших заходів релігійного характеру, які відбуваються на дорогах на засадах, визначених у:
1) законі від 17 травня 1989 р. про ставлення Держави до Католицької Церкви в Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 1966);
2) законі від 4 липня 1991 р. про ставлення Держави до Польської автокефальної православної церкви (Dz. U. z 2023 r. poz. 544);
3) законі від 30 червня 1995 р. про ставлення Держави до Церкви адвентистів сьомого дня в Республіці Польща (Dz. U. z 2022 r. poz. 2616);
4) законі від 30 червня 1995 р. про ставлення Держави до Церкви християн-баптистів у Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 1874);
5) законі від 30 червня 1995 р. про ставлення Держави до Євангельсько-методистської церкви в Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 85);
6) законі від 30 червня 1995 р. про ставлення Держави до Польськокатолицької церкви в Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 51);
7) законі від 20 лютого 1997 р. про ставлення Держави до Старокатолицької церкви маріавітів у Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 47);
8) законі від 20 лютого 1997 р. про ставлення Держави до Католицької церкви маріавітів у Республіці Польща (Dz. U. z 2023 r. poz. 8);
9) законі від 20 лютого 1997 р. про ставлення Держави до П'ятдесятницької церкви в Республіці Польща (Dz. U. z 2015 r. poz. 13).
2. Приписи ст. 65-65g не стосуються також похоронних процесій, які рухаються дорогами відповідно до місцевого звичаю.
3. До заходів, про які йдеться в ст. 65, не застосовуються приписи про безпеку масових заходів, за винятком приписів, що регулюють організацію та повноваження служб порядку.
Ст. 65i.
У справах, не врегульованих у ст. 65-65h, застосовуються приписи Кодексу адміністративного провадження.
Ст. 65j.
До перевезення осіб туристичним потягом застосовуються приписи Відділу 5, за винятком приписів ст. 65a ч. 2 п. 2-5, 7-8, ч. 3 п. 3, 6-11, ч. 4, ст. 65b ч. 4 п. 4 та ст. 65h.
Ст. 65ja.
Зустріч власників, володільців або користувачів автомобільних транспортних засобів на відкритому чи загальнодоступному просторі, метою якої є презентація автомобільних транспортних засобів у кількості, більшій ніж 10, зокрема внесених у них модифікацій, потребує попереднього повідомлення органу гміни. До повідомлення відповідно застосовуються приписи розділу 2 закону від 24 липня 2015 р. - Право про зібрання (Dz. U. z 2022 r. poz. 1389).
Ст. 65l.
1. Проведення дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами або повністю автоматизованими транспортними засобами в дорожньому русі на дорогах загального користування, далі - «дослідні роботи», можливе за умови дотримання правил дорожнього руху, забезпечення безпеки дорожнього руху та отримання дозволу на проведення дослідних робіт.
2. Встановлюється шість рівнів автоматизації, визначених у додатку № 3 до закону, у тому числі рівень «0» як найнижчий рівень автоматизації і рівень «5» як найвищий рівень автоматизації.
3. Дозвіл, про який ідеться в ч. 1, не вимагається у випадку проведення дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами з рівнем автоматизації, нижчим за рівень «3», про який ідеться в додатку № 3 до закону.
4. Автоматизовані транспортні засоби або повністю автоматизовані транспортні засоби є дослідними транспортними засобами, які використовуються виключно для провадження науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності в розумінні ст. 4a п. 26 закону від 15 лютого 1992 р. про податок на доходи юридичних осіб (Dz. U. z 2025 r. poz. 278, z późn. zm.7)) і не підлягають подальшому перепродажу.
5. Дозвіл, про який ідеться в ч. 1, видає за плату Національний координатор дослідних робіт, у порядку адміністративного рішення, за письмовою заявою організатора дослідних робіт.
6. Дозвіл, про який ідеться в ч. 1, визначає умови проведення дослідних робіт на територіях, розташованих у межах не більше ніж п'яти воєводств.
7. Дозвіл, про який ідеться в ч. 1, видається на строк, не довший ніж 3 роки. Цей строк може бути скорочений протягом дії дозволу, якщо зміняться умови, визначені в дозволі, мета і обсяг дослідних робіт та аналіз загроз і оцінка ризику, про які йдеться в ч. 11 п. 6 і ч. 13 п. 4. У випадку, про який ідеться в другому реченні, Національний координатор дослідних робіт констатує, в порядку адміністративного рішення, припинення дії дозволу.
8. Дозвіл, про який ідеться в ч. 1, підлягає зміні за плату, за письмовою заявою організатора дослідних робіт, у порядку адміністративного рішення, у частині даних та інформації, про які йдеться в ч. 11 п. 4, 5 і 7, а також документів, про які йдеться в ч. 13 п. 1-3, при цьому зміна даних, про які йдеться в ч. 11 п. 7, може стосуватися також заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими проводитимуться дослідні роботи. У разі заміни транспортних засобів або заявлення додаткових транспортних засобів, у кількості, не більшій ніж 7, у період дії дозволу організатор дослідних робіт передає Національному координаторові дослідних робіт, найпізніше за 7 днів до початку дослідних робіт за участю цих транспортних засобів, інформацію про кількість нових транспортних засобів та їх дані, про які йдеться в ч. 11 п. 7, а також документи, про які йдеться в ч. 14 п. 1-9, без потреби подання заяви про зміну дозволу та внесення плати. У такому випадку адміністративне рішення про зміну дозволу не видається.
9. Національний координатор дослідних робіт здійснює контроль дослідних робіт щодо відповідності проведених дослідних робіт виданому дозволу.
10. До обов'язків Національного координатора дослідних робіт належить:
1) видача дозволів, про які йдеться в ч. 1, і адміністративних рішень про констатацію припинення дії цього дозволу, а також адміністративних рішень про відмову у видачі, зміну, скасування або зупинення цього дозволу;
2) ведення реєстру дозволів, про які йдеться в ч. 1, в електронній формі, що містить:
a) ім'я та прізвище або фірму (найменування) організатора дослідних робіт,
b) строк, на який було видано дозвіл,
c) територію дослідних робіт,
d) мету і обсяг дослідних робіт;
3) доведення до відома громадськості, шляхом опублікування на вебсайті Національного координатора дослідних робіт, інформації про видані дозволи і про періоди проведених дослідних робіт, а також про територію, локалізацію і дороги, на яких проводитимуться дослідні роботи;
4) моніторинг дослідних робіт щодо відповідності умовам, визначеним у дозволі;
5) ведення реєстру звітів, які подають організатори дослідних робіт;
6) ведення реєстру подій, про які йдеться в ст. 65n ч. 1 п. 4;
7) перевірка відповідності фактичному стану заяви про проведення внутрішніх симуляційних тестів і фізичних випробувань на закритих дорогах або випробувальних треках;
8) оцінка проведеного аналізу загроз і оцінка ризику, про які йдеться в ч. 13 п. 4 та ч. 14 п. 4, у тому числі щодо їх повноти й адекватності обсягу планованих дослідних робіт;
9) співпраця у сфері нагляду за проведенням дослідних робіт із закордонними суб'єктами, відповідальними за нагляд за дослідними роботами в інших країнах;
10) складання і передання до 31 січня наступного року міністрові, відповідальному за транспорт, річного зведення дослідних робіт за попередній рік, у тому числі транскордонних дослідних робіт, що містить назву організатора дослідних робіт, періоди виконання дослідних робіт, а також територію, локалізацію і дороги, на яких проводилися дослідні роботи, на які були видані дозволи;
11) адміністрування даними, зібраними у зв'язку з видачею дозволів, про які йдеться в ч. 1, та виконання функції адміністратора персональних даних, які обробляються у зв'язку з видачею цих дозволів;
12) обробка персональних даних організатора дослідних робіт, про які йдеться в п. 2 літ. a, особи, яка представляє організатора дослідних робіт, про які йдеться в ч. 11 п. 1 або ч. 12 п. 2, а також власника автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводяться дослідні роботи, про які йдеться в ч. 11 п. 2 або ч. 12 п. 3, та видалення цих даних після спливу 5 років з дня втрати чинності дозволом, про який ідеться в ч. 1, або з дня видання адміністративного рішення про констатацію припинення дії дозволу чи адміністративного рішення про відмову у видачі, зміну, скасування або зупинення цього дозволу, за винятком справ, розпочатих і не завершених остаточним вирішенням.
11. Заява, про яку йдеться в ч. 5, містить:
1) ім'я та прізвище або фірму (найменування), ідентифікаційний номер REGON або номер PESEL, а у випадку особи, яка не має номера PESEL, - серію, номер і назву документа, що підтверджує особу, а також назву держави, яка видала цей документ, та адресу проживання чи адресу для електронних доручень або адресу осідку чи відділення організатора дослідних робіт, а також ім'я та прізвище і адресу проживання чи адресу для електронних доручень особи, яка представляє організатора дослідних робіт;
2) ім'я та прізвище або фірму (найменування), ідентифікаційний номер REGON або номер PESEL, а у випадку особи, яка не має номера PESEL, - серію, номер і назву документа, що підтверджує особу, а також назву держави, яка видала цей документ, та адресу проживання чи адресу для електронних доручень або адресу осідку чи відділення власника автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводяться дослідні роботи;
3) інформацію про строк, на який має бути виданий дозвіл на проведення дослідних робіт;
4) інформацію про плановану територію проведення дослідних робіт, їх локалізацію та дороги, якими рухатиметься автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, із застереженням, що територія проведення дослідних робіт може охоплювати максимально п'ять воєводств;
5) опис способу управління дослідними роботами і відповідальності організатора або опис планованої зміни дозволу в цих частинах;
6) мету і обсяг дослідних робіт;
7) дані автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводитимуться дослідні роботи, а у випадку заяви про зміну дозволу - дані замінного або додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими проводитимуться дослідні роботи:
a) реєстраційний номер, за винятком професійного реєстраційного номера,
b) номер і дату рішення про професійну реєстрацію транспортного засобу,
c) номер VIN транспортного засобу,
d) інформацію про виконання умов, визначених у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4,
e) декларований рівень автоматизації транспортного засобу, що відповідає рівням, визначеним у додатку № 3 до закону;
8) підпис організатора дослідних робіт або особи, яка його представляє.
12. Заява про зміну дозволу, про яку йдеться в ч. 8, містить:
1) номер і дату дозволу на проведення дослідних робіт, якого стосується заява про зміну цього дозволу;
2) ім'я та прізвище або фірму (найменування), ідентифікаційний номер REGON або номер PESEL, а у випадку особи, яка не має номера PESEL, - серію, номер і назву документа, що підтверджує особу, а також назву держави, яка видала цей документ, та адресу проживання чи адресу для електронних доручень або адресу осідку чи відділення організатора дослідних робіт, а також ім'я та прізвище і адресу проживання чи адресу для електронних доручень особи, яка представляє організатора дослідних робіт;
3) ім'я та прізвище або фірму (найменування), ідентифікаційний номер REGON або номер PESEL, а у випадку особи, яка не має номера PESEL, - серію, номер і назву документа, що підтверджує особу, а також назву держави, яка видала цей документ, та адресу проживання чи адресу для електронних доручень або адресу осідку чи відділення власника автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводяться дослідні роботи;
4) інформацію про плановану зміну дозволу щодо цієї території, їх локалізації та доріг, якими рухатиметься автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, із застереженням, що територія проведення дослідних робіт може охоплювати максимально п'ять воєводств;
5) опис планованої зміни способу управління дослідними роботами і відповідальності організатора;
6) дані замінного або додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводитимуться дослідні роботи:
a) реєстраційний номер, за винятком професійного реєстраційного номера,
b) номер і дату рішення про професійну реєстрацію транспортного засобу,
c) номер VIN транспортного засобу,
d) інформацію про виконання умов, визначених у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4,
e) декларований рівень автоматизації транспортного засобу, що відповідає рівням, визначеним у додатку № 3 до закону;
7) інформацію про обсяг змін, що випливають з документів, про які йдеться в ч. 13 п. 1-3, якщо заява стосується цих змін.
13. До заяви, про яку йдеться в ч. 5, додаються:
1) документ, що підтверджує укладення договору страхування цивільної відповідальності власників механічних транспортних засобів, який стосується автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводяться дослідні роботи, за шкоду, що виникла у зв'язку з рухом цього транспортного засобу;
2) заява про сплату страхового внеску за страхування, про яке йдеться в п. 1;
3) у випадку транспортних засобів, зареєстрованих в іншій державі - члені Європейського Союзу, - копія реєстраційного свідоцтва;
4) аналіз загроз та оцінка ризику, пов'язаного із загрозами, складені відповідно до міжнародного стандарту ISO 26262 щодо функціональної безпеки електричних або електронних систем, що встановлюються в дорожніх транспортних засобах;
5) декларація організатора дослідних робіт, що підтверджує, що дослідні роботи не спричинятимуть загрози безпеці в дорожньому русі або серйозного порушення дорожнього руху;
6) заява заявника, складена під загрозою кримінальної відповідальності за подання неправдивих заяв, про те, що кожен з автоматизованих транспортних засобів або повністю автоматизованих транспортних засобів, над якими проводитимуться дослідні роботи, відповідає умовам, визначеним у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4, а також що заявник має документально підтверджене право розпоряджатися ними, або висновок автомобільного експерта, про якого йдеться в ст. 79a, чи технічної служби, що підтверджує, що даний автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, над яким проводитимуться дослідні роботи, відповідає умовам, визначеним у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4, разом із заявою про те, що заявник має документально підтверджене право розпоряджатися ними;
7) заява заявника, складена під загрозою кримінальної відповідальності за подання неправдивих заяв, про те, що були проведені внутрішні симуляційні тести і фізичні випробування, про які йдеться в ч. 10 п. 7;
8) заява про обладнання автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводитимуться дослідні роботи, реєстратором, що відповідає мінімальним технічним вимогам, визначеним у приписах, виданих на підставі ч. 25 п. 3;
9) копія рішення про надання дозволу на відступ від технічних умов, про яке йдеться в ст. 67 ч. 1, якщо замінний або додатковий автоматизований транспортний засіб чи повністю автоматизований транспортний засіб, над яким планується проведення дослідних робіт, був раніше допущений до руху на його підставі;
10) документ про внесення плати, про яку йдеться в ч. 5.
14. До заяви, про яку йдеться в ч. 8, додаються:
1) документ, що підтверджує укладення договору страхування цивільної відповідальності власників механічних транспортних засобів, який стосується автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводяться дослідні роботи, за шкоду, що виникла у зв'язку з рухом цього транспортного засобу, - якщо заява стосується зміни обсягу даних, що містяться в цих документах, або заміни чи заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими планується проведення дослідних робіт;
2) заява про сплату страхового внеску за страхування, про яке йдеться в п. 1, - якщо заява стосується зміни в цій частині;
3) у випадку транспортних засобів, зареєстрованих в іншій державі - члені Європейського Союзу, - копія реєстраційного свідоцтва - якщо заява стосується заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими планується проведення дослідних робіт;
4) аналіз загроз та оцінка ризику, пов'язаного із загрозами, складені відповідно до міжнародного стандарту ISO 26262 щодо функціональної безпеки електричних або електронних систем, що встановлюються в дорожніх транспортних засобах, - в обсязі, охопленому заявленою зміною;
5) декларація організатора дослідних робіт, що підтверджує, що дослідні роботи не спричинятимуть загрози безпеці в дорожньому русі або серйозного порушення дорожнього руху, - в обсязі, охопленому заявленою зміною;
6) заява заявника, складена під загрозою кримінальної відповідальності за подання неправдивих заяв, про те, що кожен з автоматизованих транспортних засобів або повністю автоматизованих транспортних засобів, над якими проводитимуться дослідні роботи, відповідає умовам, визначеним у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4, а також що заявник має документально підтверджене право розпоряджатися ними, - якщо заява стосується заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими планується проведення дослідних робіт, або висновок автомобільного експерта, про якого йдеться в ст. 79a, чи технічної служби, що підтверджує, що даний автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, над яким проводитимуться дослідні роботи, відповідає умовам, визначеним у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1-4, разом із заявою про те, що заявник має документально підтверджене право розпоряджатися ними, - якщо заява стосується заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким планується проведення дослідних робіт;
7) заява заявника, складена під загрозою кримінальної відповідальності за подання неправдивих заяв, про те, що були проведені внутрішні симуляційні тести і фізичні випробування, про які йдеться в ч. 10 п. 7, - якщо заява стосується заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими планується проведення дослідних робіт;
8) заява про обладнання автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводитимуться дослідні роботи, реєстратором, що відповідає мінімальним технічним вимогам, визначеним у приписах, виданих на підставі ч. 25 п. 3, - якщо заява стосується заміни або заявлення додаткового автоматизованого транспортного засобу чи повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими планується проведення дослідних робіт;
9) копія рішення про надання дозволу на відступ від технічних умов, про яке йдеться в ст. 67 ч. 1, якщо автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, над яким проводитимуться дослідні роботи, був раніше допущений до руху на його підставі;
10) документ про внесення плати, про яку йдеться в ч. 8.
15. Особа, яка подає заяву, про яку йдеться в ч. 13 п. 6 або ч. 14 п. 6, зобов'язана вмістити в ній застереження такого змісту: «Усвідомлюючи кримінальну відповідальність за подання неправдивої заяви, що випливає зі ст. 233 § 6 Кримінального кодексу, заявляю, що кожен з автоматизованих транспортних засобів або повністю автоматизованих транспортних засобів, над якими проводитимуться дослідні роботи, відповідає умовам, визначеним у ст. 66 ч. 1 і ч. 4 п. 1- 4 закону від 20 червня 1997 р. - Право про дорожній рух, а також що я маю документально підтверджене право розпоряджатися цими транспортними засобами.». Це застереження замінює роз'яснення органу про кримінальну відповідальність за подання неправдивих заяв.
16. Особа, яка подає заяву, про яку йдеться в ч. 13 п. 7 або ч. 14 п. 7, зобов'язана вмістити в ній застереження такого змісту: «Усвідомлюючи кримінальну відповідальність за подання неправдивої заяви, що випливає зі ст. 233 § 6 Кримінального кодексу, заявляю, що були проведені внутрішні симуляційні тести і фізичні випробування на закритих дорогах або випробувальних треках кожного з автоматизованих транспортних засобів або повністю автоматизованих транспортних засобів, над якими проводитимуться дослідні роботи.». Це застереження замінює роз'яснення органу про кримінальну відповідальність за подання неправдивих заяв.
17. Національний координатор дослідних робіт невідкладно інформує про видачу дозволу, про який ідеться в ч. 1, а також про заявлення організатором дослідних робіт заміни транспортних засобів чи заявлення нових транспортних засобів у період дії дозволу, про який ідеться в ч. 1:
1) воєводського коменданта Поліції, компетентного для території планованих дослідних робіт;
2) воєводського коменданта Державної пожежної охорони, компетентного для території планованих дослідних робіт;
3) орган, який управляє рухом на дорозі, щодо проведення дослідних робіт і організації руху на дорогах, на яких плануються дослідні роботи.
18. Завдання Національного координатора дослідних робіт виконує Директор Інституту автомобільного транспорту.
19. Міністр, відповідальний за транспорт, здійснює нагляд за діяльністю Національного координатора дослідних робіт.
20. Плата за видачу дозволу, про який ідеться в ч. 1, або плата за зміну цього дозволу вноситься на окремий банківський рахунок Інституту автомобільного транспорту, із застереженням, що комісійна винагорода, яка становить:
1) 10 % цих плат, передається до бюджету воєводства - компетентного з огляду на найдовшу сумарну ділянку воєводських доріг,
2) 10 % цих плат, передається до бюджету повіту - компетентного з огляду на найдовшу сумарну ділянку повітових доріг,
3) 10 % цих плат, передається до бюджету гміни - компетентної з огляду на найдовшу сумарну ділянку гмінних доріг - на яких проводяться дослідні роботи, визначені в цьому дозволі.
21. Плати, про які йдеться в ч. 20, становлять дохід Інституту автомобільного транспорту, а комісійна винагорода, про яку йдеться в ч. 20, становить дохід відповідної одиниці територіального самоврядування.
22. Якщо дозвіл, про який ідеться в ч. 1, не охоплює доріг даної категорії дороги, про які йдеться в ч. 20, комісійна винагорода, відповідна для даної категорії дороги, підлягає поділу в рівних частинах на решту категорій доріг.
23. Максимальний розмір ставки плати за:
1) видачу дозволу, про який ідеться в ч. 1, становить:
a) 20 000 zł - у випадку заяви про видачу цього дозволу, що охоплює території, розташовані в межах одного воєводства,
b) 40 000 zł - у випадку заяви про видачу цього дозволу, що охоплює території, розташовані в межах від двох до п'яти воєводств;
2) зміну дозволу, про який ідеться в ч. 1, становить 5000 zł.
24. У разі відмови у видачі дозволу, про який ідеться в ч. 1, або зміни цього дозволу Національний координатор дослідних робіт з власної ініціативи, протягом 30 днів з дня, в який рішення про відмову стало остаточним, повертає 70 % плати за видачу дозволу або зміну дозволу.
25. Міністр, відповідальний за транспорт, керуючись потребою отримання однакової інформації, необхідної для видачі дозволу, про який ідеться в ч. 1, а також потребою забезпечення доступу до однакової інформації про надійність функціонування автоматизованих транспортних засобів і повністю автоматизованих транспортних засобів, спосіб руху цих транспортних засобів дорогами, спосіб керування цими транспортними засобами і безпеку дорожнього руху, визначить шляхом постанови:
1) зразки заяв, про які йдеться в ч. 5 і 8;
2) зразок звіту, про який ідеться в ст. 65n ч. 1 п. 5;
3) мінімальні технічні вимоги щодо електронного реєстратора, про який ідеться в ст. 65n ч. 1 п. 1, а також спосіб і формат надання даних для потреб запису зображення спереду, ззаду і зсередини автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими проводитимуться дослідні роботи, а також звуку зсередини цих транспортних засобів.
26. Міністр, відповідальний за транспорт, визначить шляхом постанови розмір плати за:
1) видачу дозволу, про який ідеться в ч. 1, для окремих територій, про які йдеться в ч. 23 п. 1, з урахуванням розміру території та строку, на який дозвіл буде виданий, і кількості автоматизованих транспортних засобів або повністю автоматизованих транспортних засобів, над якими проводитимуться дослідні роботи і які зазначені в дозволі, беручи до уваги рівень автоматизації цих транспортних засобів та обсяг роботи і витрати на видачу дозволу;
2) зміну дозволу, про який ідеться в ч. 1, беручи до уваги обсяг роботи в рамках розгляду заяви про цю зміну і витрати на зміну цього дозволу.
Ст. 65m.
1. Національний координатор дослідних робіт адміністративним рішенням відмовляє у видачі або зміні дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, якщо:
1) організатор дослідних робіт:
a) не подав у заяві, зазначеній у ст. 65l ч. 5 або 8, даних та відомостей, зазначених у ст. 65l ч. 11 або 12,
b) не додав до заяви, зазначеної у ст. 65l ч. 5 або 8, документів, зазначених у ст. 65l ч. 13 або 14;
2) незважаючи на подання декларації, зазначеної у ст. 65l ч. 13 п. 5 або ч. 14 п. 5, встановить, що дослідні роботи становитимуть загрозу безпеці дорожнього руху або серйозне порушення дорожнього руху.
2. Національний координатор дослідних робіт на кожному етапі дослідних робіт:
1) скасовує адміністративним рішенням дозвіл, зазначений у ст. 65l ч. 1, якщо:
a) організатор дослідних робіт подав у заяві, зазначеній у ст. 65l ч. 5 або 8, неправдиві відомості,
b) дослідні роботи проводяться всупереч умовам цього дозволу або всупереч аналізу загроз та оцінці ризику, зазначеним у ст. 65l ч. 13 п. 4 або ч. 14 п. 4,
c) внаслідок проведених дослідних робіт виявлено інцидент або дорожню подію, що становить загрозу для життя чи здоров'я людини або майна великої вартості, до якої дійшло внаслідок обставин, на які організатор дослідних робіт мав вплив або погоджувався на їх виникнення;
2) зупиняє адміністративним рішенням дію дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, а строк дії дозволу продовжується на час зупинення дозволу, у разі коли:
a) внаслідок грубої недбалості організатора дослідних робіт дійшло до інциденту або дорожньої події, а подальше проведення дослідних робіт може становити загрозу для життя чи здоров'я людини або майна - до часу усунення цієї загрози,
b) організатор дослідних робіт не повідомив про зміну даних та відомостей, зазначених у ст. 65l ч. 11 і 12, та не актуалізував документів, зазначених у ст. 65l ч. 13 і 14, у строк 14 днів від дня виникнення цих змін - до часу виконання цього обов'язку,
c) після закінчення чинного договору страхування цивільної відповідальності власників механічних транспортних засобів, зазначеного у ст. 65n ч. 4, організатор дослідних робіт не подав поліс страхування на наступний період страхування автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над якими проводяться дослідні роботи, за шкоду, що виникла у зв'язку з рухом цього транспортного засобу, - до часу подання нового договору страхування.
3. Національний координатор дослідних робіт:
1) проводить контроль проваджених дослідних робіт, принаймні раз протягом строку дії дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, щодо відповідності умовам, визначеним у дозволі, та аналізу загроз і оцінці ризику, зазначеним у ст. 65l ч. 13 п. 4 або ч. 14 п. 4;
2) може призначити спостерігача для моніторингу проваджених дослідних робіт, із дотриманням обов'язку поінформувати про такий намір організатора дослідних робіт завчасно, щонайменше за 3 дні до планованого дня участі в цих роботах, із зазначенням імені та прізвища цього спостерігача та із забезпеченням його незалежності, неупередженості та відсутності конфлікту інтересів.
4. Спостерігач, зазначений у ч. 3 п. 2, зобов'язаний виконувати дії, пов'язані з моніторингом проваджених дослідних робіт, у спосіб, що не порушує перебігу дослідних робіт, а також враховує потребу охорони інтелектуальної власності та комерційної таємниці організатора дослідних робіт чи інших суб'єктів.
5. Організатор дослідних робіт зобов'язаний уможливити участь у проваджених дослідних роботах спостерігачеві, зазначеному у ч. 3 п. 2.
6. Національний координатор дослідних робіт може зупинити адміністративним рішенням дію дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, у разі унеможливлення організатором дослідних робіт участі у дослідних роботах спостерігача, зазначеного у ч. 3 п. 2, або непідпорядкування контролю, зазначеному у ч. 3 п. 1, до часу уможливлення участі спостерігача або підпорядкування контролю, за винятком обґрунтованої перерви у проведенні дослідних робіт. Строк дії дозволу продовжується на час зупинення дозволу.
7. Органом вищого ступеня в розумінні Кодексу адміністративного провадження у справах, зазначених у ч. 1, 2 і 6 та ст. 65l ч. 1, 5, 7, 8 і ч. 10 п. 1, є міністр, відповідальний за транспорт.
8. Національний координатор дослідних робіт і особи, призначені для ведення справ у сфері видачі дозволів, зазначених у ст. 65l ч. 1, та адміністративних рішень про визнання цього дозволу таким, що втратив чинність, а також адміністративних рішень про відмову у видачі, зміну, скасування або зупинення цього дозволу та виконання інших обов'язків Національного координатора дослідних робіт, зазначених у ст. 65l ч. 10 п. 2-12, а також ведення справ у сфері контролю проваджених дослідних робіт, зазначеного у ч. 3 п. 1, і виступання в ролі спостерігача, зазначеного у ч. 3 п. 2, зобов'язані:
1) зберігати конфіденційність даних, які надаються їм у ході провадження адміністративних проваджень, виконання завдань і обов'язків Національного координатора дослідних робіт, ведення справ у сфері контролю дослідних робіт і моніторингу цих робіт, а також отриманих у зв'язку з цими діями та після їх завершення;
2) утримуватися від:
a) виступання в ролі членів органів господарських товариств або представників підприємців, які є організатором дослідних робіт,
b) провадження дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами або повністю автоматизованими транспортними засобами на дорогах загального користування в Польщі в розумінні цього закону, в обсязі виданих дозволів на провадження дослідних робіт,
c) бути учасником або партнером господарського товариства чи стороною договору простого товариства, яке провадить діяльність, зазначену в літ. a,
d) безпосереднього володіння акціями або частками в господарських товариствах організатора дослідних робіт,
e) виконання оплачуваної роботи на підставі трудового договору, договору доручення, договору підряду або іншого договору подібного характеру, укладеного із суб'єктами, зазначеними в літ. a, c і d.
9. Національний координатор дослідних робіт і особи, зазначені у ч. 8, подають заяву щодо обов'язків, визначених у ч. 8, яка далі іменується «заявою про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів».
10. Заява про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів подається під загрозою кримінальної відповідальності за подання неправдивих заяв на підставі ст. 233 § 6 закону від 6 червня 1997 р. - Кримінальний кодекс. Особа, яка подає заяву про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів, зобов'язана вмістити в ній застереження такого змісту: «Усвідомлюючи кримінальну відповідальність за подання неправдивої заяви, що випливає зі ст. 233 § 6 Кримінального кодексу, заявляю, що зберігатиму в конфіденційності всі дані та відомості, отримані в межах виконання завдань і обов'язків, зазначених у ст. 65l ч. 10 та ст. 65m ч. 3 п. 1 і 2 закону - Правила дорожнього руху, а також отримані у зв'язку з цими діями та після їх завершення, і не використовуватиму ці дані та відомості в цілях інших, ніж визначені у наведених вище приписах закону, а також не маю конфлікту інтересів у цьому обсязі, а зокрема не проваджу дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами або повністю автоматизованими транспортними засобами на дорогах загального користування в Польщі в розумінні закону - Правила дорожнього руху, не є членом органів господарських товариств або представником підприємців, які є організатором дослідних робіт, не є учасником або партнером господарського товариства чи стороною договору простого товариства, яке провадить діяльність у межах дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами або повністю автоматизованими транспортними засобами, не володію безпосередньо акціями або частками в господарських товариствах, які провадять діяльність у межах дослідних робіт над автоматизованими транспортними засобами або повністю автоматизованими транспортними засобами, не виконую оплачуваної роботи на підставі трудового договору, договору доручення, договору підряду або іншого договору подібного характеру, укладеного із суб'єктами, зазначеними у ст. 65m ч. 8 п. 2 літ. a, c і d закону - Правила дорожнього руху.». Це застереження замінює роз'яснення органу про кримінальну відповідальність за подання неправдивих заяв.
11. Заяву про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів подають:
1) міністрові, відповідальному за транспорт, - Національний координатор дослідних робіт;
2) Національному координаторові дослідних робіт - особи, зобов'язані подати заяву, зазначені у ч. 8.
12. Заява про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів подається:
1) перед укладенням трудового договору, зміною посади або укладенням цивільно-правового договору;
2) щороку до 15 січня за станом на 31 грудня попереднього року;
3) у строк 14 днів від дня отримання інформації про обставини, зазначені у ч. 8.
13. Порушення обов'язків, зазначених у ч. 8-12, є підставою для відмови у встановленні трудових відносин, розірвання трудових відносин без попередження з вини працівника, відмови в укладенні або розірвання договору доручення, договору підряду чи іншого договору подібного характеру, відкликання з посади Національного координатора дослідних робіт.
14. Заяви про збереження конфіденційності та відсутність конфлікту інтересів підлягають оцінці компетентного органу, зазначеного у ч. 11 п. 1 або 2, щодо можливості їх виникнення під час провадженого адміністративного провадження або планованої контролі чи моніторингу дослідних робіт. У разі встановлення конфлікту інтересів або порушення обов'язку збереження конфіденційності особа, зазначена у ч. 8, підлягає виключенню з адміністративного провадження, не бере участі у проведенні контролю або моніторингу дослідних робіт.
15. Директор Інституту автомобільного транспорту в межах провадженої діяльності забезпечує збереження в конфіденційності даних та відомостей, отриманих у межах виконання завдань і обов'язків, зазначених у ч. 3 п. 1 і 2 та ст. 65l ч. 10, а також отриманих у зв'язку з цими діями та після їх завершення, а також невикористання цих даних та відомостей Інститутом автомобільного транспорту в межах провадженої діяльності та в цілях інших, ніж визначені в законі.
16. У разі коли Інститут автомобільного транспорту зазнав шкоди внаслідок порушення обов'язків, зазначених у ч. 8, він може вимагати від осіб, які порушили ці обов'язки, відшкодування цієї шкоди на засадах, визначених у приписах відділу п'ятого розділу I закону від 26 червня 1974 р. - Кодекс праці (Dz. U. z 2025 r. poz. 277, 807, 1423 i 1661).
Ст. 65n.
1. Організатор дослідних робіт зобов'язаний:
1) обладнати автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб, над яким проводяться дослідні роботи, електронним реєстратором, який реєструє та зберігає зображення спереду, ззаду та зсередини транспортного засобу, а також звук зсередини транспортного засобу;
2) проводити внутрішні симуляційні тести та фізичні випробування на закритих дорогах або тестових треках;
3) реєструвати присутність водія, який має контроль або може будь-якої миті перебрати контроль над автоматизованим транспортним засобом або повністю автоматизованим транспортним засобом, над якими проводяться дослідні роботи;
4) реєструвати події, в яких сталася аварія за участю автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, зберігати записи цієї реєстрації протягом 12 місяців від дати події, а також передавати ці записи Національному координаторові дослідних робіт разом з описом обставин і зазначенням часу та місця події;
5) передати Національному координаторові дослідних робіт звіт про проведені дослідні роботи, відповідно до зразка, визначеного у приписах, виданих на підставі ст. 65l ч. 25 п. 2, у строк 30 днів від дня завершення дослідних робіт або втрати чинності дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, з урахуванням того, що організатор дослідних робіт не зобов'язаний розкривати у змісті звіту відомості, що становлять його комерційну таємницю або комерційну таємницю інших суб'єктів;
6) забезпечити, щоб:
a) під час провадження дослідних робіт в автоматизованому транспортному засобі або в повністю автоматизованому транспортному засобі перебувала особа, яка має право керування транспортним засобом, відповідне до категорії автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, яка має контроль або може будь-якої миті перебрати контроль над цим транспортним засобом і яку вважають водієм,
b) автоматизований транспортний засіб або повністю автоматизований транспортний засіб та їхні системи, що підлягають дослідним роботам, мали відповідний рівень кібербезпеки,
c) автоматизований транспортний засіб і повністю автоматизований транспортний засіб, а також усі системи та прототипи транспортного засобу, а також інші системи чи прототипи, над якими проводяться дослідні роботи, були захищені від несанкціонованого доступу, зокрема доступу через Інтернет;
7) враховувати кіберзагрози в управлінні ризиком;
8) повідомляти в письмовій формі, у паперовому або електронному вигляді, Національного координатора дослідних робіт про початок і завершення дослідних робіт, відповідно не пізніше ніж у строк 7 днів до початку або завершення дослідних робіт;
9) повідомляти в письмовій формі, у паперовому або електронному вигляді, Національного координатора дослідних робіт, який надав дозвіл, зазначений у ст. 65l ч. 1, про зміни даних та відомостей, вказаних у заяві, зазначених у ст. 65l ч. 11, а також актуалізувати документи до заяви, зазначені у ст. 65l ч. 13;
10) звернутися до Національного координатора дослідних робіт із заявою про зміну дозволу, зазначеного у ст. 65l ч. 1, разом з необхідними документами, залежно від обсягу зміни, якщо зміни, зазначені у п. 9, охоплюють дані та відомості, зазначені у ст. 65l ч. 11 п. 4, 5 і 7, або вимагатимуть актуалізації документів до заяви, зазначених у ст. 65l ч. 13 п. 1-3, із застереженням ст. 65l ч. 8 речення друге.
2. Звіт, зазначений у ч. 1 п. 5, містить зокрема:
1) ім'я та прізвище або фірму (найменування) організатора дослідних робіт;
2) строки початку та завершення дослідних робіт;
3) опис автоматизованих і повністю автоматизованих систем та функцій в автоматизованому транспортному засобі або повністю автоматизованому транспортному засобі, над яким проводилися дослідні роботи, з урахуванням охорони відомостей, що становлять комерційну таємницю організатора дослідних робіт або інших суб'єктів;
4) мету та обсяг дослідних робіт;
5) перелік документації, використаної або складеної під час дослідних робіт;
6) опис перебігу дослідних робіт;
7) опис результатів дослідних робіт;
8) підсумок результатів дослідних робіт;
9) інформацію про виникнення та кількість інцидентів і подій за участю автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, над яким проводилися дослідні роботи.
3. Власник автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу несе відповідальність за шкоду, заподіяну особі або майну будь-кого рухом такого транспортного засобу, на засаді, визначеній у ст. 436 § 1 закону від 23 квітня 1964 р. - Цивільний кодекс (Dz. U. z 2025 r. poz. 1071, 1172 i 1508). До відповідальності власника, зазначеної в реченні першому, не застосовується ст. 436 § 2 закону від 23 квітня 1964 р. - Цивільний кодекс, якщо не можна приписати вини жодному з власників транспортних засобів або водіїв транспортних засобів, які зіткнулися.
4. Власник автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників механічних транспортних засобів за шкоду, що виникла у зв'язку з рухом автоматизованого транспортного засобу або повністю автоматизованого транспортного засобу, зазначений у ст. 4 п. 1 закону від 22 травня 2003 р. про обов'язкове страхування, Страховий гарантійний фонд і Польське бюро автомобільних страховиків (Dz. U. z 2025 r. poz. 367, z późn. zm.8)). Договір обов'язкового страхування, зазначений у реченні першому, може укласти також організатор дослідних робіт.
Відділ 7 Допуск до руху легкових автомобілів, призначених для спортивних змагань 25) Відділ доданий ст. 4 п. 3 закону, про який йдеться у примітці 22; набрав чинності 1 червня 2024 р.
Ст. 65o.
Приписи цього відділу застосовуються до легкових автомобілів, призначених для спортивних змагань, які на підставі окремих приписів внесено до реєстру, що ведеться компетентною польською спортивною спілкою в розумінні приписів закону від 25 червня 2010 р. про спорт.
Ст. 65p.
Легковий автомобіль, призначений для спортивних змагань, допускається до дорожнього руху на час тривання заходів, організованих компетентною польською спортивною спілкою в розумінні приписів закону від 25 червня 2010 р. про спорт, а також іншими компетентними спортивними спілками, які організовують заходи на підставі регламентів, що діють у компетентній польській спортивній спілці, на визначених дорогах, що уможливлюють під'їзд, зазначених у ст. 65a ч. 3 п. 3 літ. j.
Ст. 65q.
Легковий автомобіль, призначений для спортивних змагань, допускається до дорожнього руху в обсязі, зазначеному у ст. 65p, якщо:
1) відповідає технічним умовам, визначеним компетентною польською спортивною спілкою на підставі ст. 13 ч. 1 п. 2 закону від 25 червня 2010 р. про спорт, які щоразу публікуються на відомчій сторінці цієї спілки;
2) отримав позитивний результат перевірки на відповідність технічним умовам, визначеної у приписах, виданих на підставі ст. 81 ч. 17;
3) був тимчасово зареєстрований на підставі ст. 74 ч. 2ca;
4) був підданий перевірці технічного стану організатором заходу перед початком заходу.